ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 листопада 2013 року м.Київ К/800/46324/13
Вищий адміністративний суду України у складі колегії суддів:
головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді Заяць В.С.,
Стрелець Т.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу гаражно-будівельного кооперативу "Автоспілка" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року у справі за позовом Заступника прокурора Дніпровського району м.Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Публічна акціонерна компанія "Акціонерна компанія "Київводоканал", Товариство з обмеженою відповідальністю "Союзавтоінвест", Обслуговуючий кооператив гаражно-будівельний кооператив "Автоспілка" про визнання недійсним рішення від 29 жовтня 2009 року №678/2747 та державних актів,-
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2010 року заступник прокурора Дніпровського району в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів звернувся до суду з позовом до Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому, з урахуванням доповнень до позовної заяви, просив: визнати недійсним рішення Київської міської ради від 29 жовтня 2009 року №678/2747 (ra0678023-09) "Про передачу обслуговуючому кооперативу "АВТОСПІЛКА" у власність земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування, яка розмішена за адресою: бульвар Перова у Дніпровському районі м.Києва"; визнати недійсними Державні акти: від 01 березня 2010 року серія ЯЖ 903737 на право власності земельної ділянки площею 0,8849 га, (кадастровий номер 8 000 000 000:66:169:0020), зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №09 - 8 - 00123, цільове призначення (використання) земельної ділянки будівництво, експлуатація та обслуговування гаражно-будівельного кооперативу; від 01 березня 2010 року серія ЯЖ 903739 на право власності земельної ділянки площею 0,4722 га, (кадастровий номер 8 000 000 000:66:169:0030), зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №09 - 8 - 00125, цільове призначення (використання) земельної ділянки будівництво, експлуатація та обслуговування гаражно-будівельного кооперативу; від 01 березня 2010 року серія ЯЖ 903740 на право власності земельної ділянки площею 0,7913 га, (кадастровий номер 8 000 000 000:66:169:0031), зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №09 - 8 - 00126, цільове призначення (використання) земельної ділянки будівництво, експлуатація та обслуговування гаражно-будівельного кооперативу; від 01 березня 2010 року серія ЯЖ 903738 на право власності земельної ділянки площею 1,2788 га, (кадастровий номер 8 000 000 000:66:169:0021), зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №09 - 8 -00124, цільове призначення (використання) земельної ділянки будівництво, експлуатація та обслуговування гаражно-будівельного кооперативу.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що всупереч вимогам ст. 123 Земельного кодексу України Київською міською радою не було погоджено передачу земельної ділянки у власність з органом по земельних ресурсах, зокрема, з органом Державного комітету України із земельних ресурсів; земельну ділянку протиправно було вилучено з користування Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал".
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року, адміністративний позов задоволено повністю.
При винесенні рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що рішення Київської міської ради від 29 жовтня 2009 року №678/2747 (ra0678023-09) прийнято з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню, оскільки проект відведення земельної ділянки не було погоджено у встановленому чинним законодавством порядку та було неправомірно припинено правонаступнику Виробничого управління каналізаційного господарства м.Києва право користування земельною ділянкою.
Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями, Обслуговуючий кооператив гаражно-будівельного кооперативу "Автоспілка" звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції, прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову заступника прокурора відмовити повністю.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що приймаючи оскаржувані рішення суди дійшовши висновку щодо необхідності отримання згоди ВАТ "АК "Київводоканал" на припинення права користування спірною земельною ділянкою перед прийняттям спірного рішення Київської міської ради, неправильно застосували положення ст.ст. 123, 124, 125, 126 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення Київради), що призвело до прийняття незаконних судових рішень.
Публічна акціонерна компанія "Акціонерна компанія "Київводоканал" у поданих запереченнях просить судові рішення залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08 грудня 2008 року Київською міською радою у відповідь на звернення обслуговуючого кооперативу - гаражно-будівельного кооперативу "Автоспілка" від 24 листопада 2008 року № К-14741 про надання у власність земельної ділянки по вул.Перова у Дніпровському районі м.Києва надано згоду на розроблення документації із землеустрою щодо земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування гаражно-будівельного кооперативу, орієнтовним розміром 3,189 га / 2,204га.
Проект відведення земельної ділянки розроблений та погоджений з Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища (листи від 03 лютого 2009 року №19-1016, від 17 лютого 2009 року №09-1459), Київською міською санітарно - епідеміологічною станцією (лист від 29 вересня 2009 року №6248), Управлінням охорони навколишнього природного середовища (лист від 01 червня 2009 року №071/04-4-22/2959), Головним управлінням охорони культурної спадщини (лист від 09 квітня 2009 року №2333), Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (лист від 07 жовтня 2009 року №05-5138).
На підставі вищезазначених висновків, 29 жовтня 2009 року Київська міська рада прийняла рішення № 678/2747 (ra0678023-09) "Про передачу обслуговуючому кооперативу гаражно-будівельному кооперативу "Автоспілка" у власність земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування гаражно-будівельного кооперативу на бульв.Перова у Дніпровському районі м.Києва".
Не погоджуючись з таким рішенням Київської міської ради, заступник прокурора Дніпровського району м.Києва, діючи в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів, звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним зазначене рішення та видані на його підставі Державні акти на право власності на земельні ділянки від 01 березня 2010 року серії ЯЖ 903737, ЯЖ 903739, ЯЖ 903740, ЯЖ 903738.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог.
Як встановлено ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 123 Земельного кодексу України (в редакції станом на час прийняття оскаржуваного рішення) визначений порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.
Відповідно до положень вказаної статті надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок; надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. До клопотання додаються матеріали, передбачені частиною п'ятою статті 151 цього Кодексу. Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу. Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розробку проекту відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.
Частиною 6 ст. 123 Земельного кодексу України передбачено, що розроблений проект відведення земельної ділянки погоджується з територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, а також з відповідним територіальним органом виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду).
Отже, надання земельної ділянки у власність здійснюється на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який після погодження з відповідними органами розглядається у місячний строк міською радою, яка приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
Як вбачається з матеріалів справи, при погодженні проекту землеустрою обслуговуючому кооперативу - гаражно-будівельний кооператив "Автоспілка", на останнього, відповідно до Погодження на проектування Київського міського голови Д-4313 від 08 грудня 2008 року та Висновком КМДА від 07 жовтня 2009 року № 05-5138 покладено обов'язок отримати згоду попереднього землекористувача на припинення права користування земельною ділянкою, врахувати законні інтереси власників та користувачів земельних будівель, що оточують місце будівництва. В разі неотримання такої згоди, Висновок КМДА №05-5138 втрачає чинність, а проект землеустрою вважається непогодженим.
Суди попередніх інстанцій, вирішуючи питання щодо особи попереднього землекористувача, отримання згоди якого на припинення права користування земельною ділянкою є обов'язковою умовою для набуття ГБК "Автоспілка" прав на вказану земельну ділянку, обґрунтовано прийшли висновку, що такою особою є ВАТ АК "Київводоканал".
Так, рішенням виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 12 червня 1956 року №880 відведено управлінню водоканалізації виконкому Київської міської Ради депутатів трудящих земельну ділянку загальною площею біля 56,0 га. за рахунок земель Держлісфонду Дарницького комунального лісництва Києво-Святошинського лісгоспу в районі станції "Вигурівщина" по Воскресенському шосе №9 в Дарницькому районі, під будівництво споруд насосної станції та очисних споруд Деснянського водопроводу.
Розпорядженням Ради міністрів Української РСР від 31 січня 1989 року №41-р вилучено з користування колгоспів (за згодою загальних зборів колгоспників), радгоспів, лісгоспзагів та інших землекористувачів 1618,76 гектара земель і надання їх підприємствам, установам та організаціям під будівництво житла, автошляхів, трубопроводів, ліній, електропередач та для інших потреб.
Відповідно до додатку №39 до Розпорядження Виробничому управлінню водопровідно-каналізаційного господарства м.Києва надано в постійне користування земельну ділянку загальною площею 23,1 га. під будівництво об'єктів Пвнічної водопровідної станції та піонерського табору.
Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м.Києву від 20 липня 2001 року № 359 "Про перетворення ДКО "Київводоканал" у відкрите акціонерне товариство в процесі приватизації" перетворено Державне комунальне об'єднання "Київводоканал" у Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", яке відповідно до п.2 наказу є правонаступником підприємства, що приватизується.
Згідно п.1.1 Статуту від 20 грудня 2010 року Публічне акціонерне товариство Акціонерна компанія "Київводоканал" є правонаступником Відкритого акціонерного товариства Акціонерна компанія "Київводоканал".
При цьому судами обґрунтовано відхилені посилання Обслуговуючого кооперативу гаражно-будівельного кооперативу "Автоспілка" про припинення права користування земельною ділянкою ВАТ "Київводоканал" на підставі п."в" ст. 141 Земельного кодексу України, оскільки припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.
Отже, право користування спірною земельною ділянкою перейшло до ВАТ АК "Київводоканал" як правонаступника Виробничого управління каналізаційного господарства м.Києва, а тому для погодження проекту землеустрою щодо спірної земельної ділянки ГБК "Автоспілка" був зобов'язаний отримати згоду на припинення права користування земельною ділянкою у ВАТ АК "Київводоканал".
Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що наявний у матеріалах справи проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки обслуговуючому кооперативу гаражно-будівельного кооперативу "Автоспілка" для будівництва та обслуговування гаражно-будівельного кооперативу на бульв. Перова у Дніпровському районі м.Києва, не був погоджений в установленому законодавством порядку, оскільки погоджувальний висновок Головного управління земельних ресурсів КМДА № 05-5138 від 07 жовтня 2009 року втратив свою чинність, а погодження зазначеного проекту з землекористувачем, а саме з правонаступником Виробничого управління каналізаційного господарства м. Києва до проекту землекористування не додано.
При винесенні відповідачем оскаржуваного рішення "Про передачу обслуговуючому кооперативу гаражно-будівельному кооперативу "Автоспілка" у власність земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування гаражно-будівельного кооперативу на бульв.Перова у Дніпровському районі м.Києва" було порушено встановлений чинним законодавством порядок надання у власність земельних ділянок юридичним особам, оскільки проект відведення земельної ділянки не було погоджено у встановленому чинним законодавством порядку та було неправомірно припинено правонаступнику Виробничого управління каналізаційного господарства м.Києва право користування земельною ділянкою, отже рішення від 29 жовтня 2009 року № 678/2747 (ra0678023-09) прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, що є підставою для його скасування та визнання недійсними та скасування виданих на його підставі державних актів про право власності на земельну ділянку.
Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків судів першої та апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,-
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу гаражно-будівельного кооперативу "Автоспілка" відхилити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту ухвалення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді