Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.01.2013 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Хмельницькому від 27.08.2012 № 0004121501/2857. Присуджено позивачеві з Державного бюджету судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2236,00 грн.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 постанову суду першої інстанції скасовано. У задоволенні адміністративного позову відмовлено.

ПП "ТК-Родос" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права: пункту 150.1 статті 150, пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України, наголошуючи на тому, що порядок перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток і порядок перенесення від'ємного фінансового результату від операцій з торгівлі цінними паперами, що враховує витрати на придбання цінних паперів, які залишаються непроданими протягом звітного періоду, не є тотожними за економічною суттю, тому норми пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України (2755-17) не можуть бути застосовані при перенесенні від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України судом касаційної інстанції здійснено заміну відповідача у справі - Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Державної податкової служби її правонаступником - Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Підставою для визначення позивачеві за податковим повідомленням-рішенням від 27.08.2012 № 0004121501/2857 грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 23716875,00 грн., в т.ч. 18973500,00 грн. основного платежу та 4743375,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, слугували висновки камеральної перевірки, викладені в акті від 13.08.2012 № 4693/15-1/37329586, про порушення вимог пункту 150.1 статті 150 та пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) .

Порушення наведених вище норм за висновками податкового органу полягало у віднесенні позивачем до витрат звітних податкових періодів І півріччя 2012 року від'ємного значення станом на 01.01.2012 у розмірі 100 відсотків, в результаті чого за І півріччя 2012 року завищено від'ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового) періоду від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами на 354450000 грн.; занижено прибуток від таких операцій на 90350000 грн.; занижено податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду на 18973500 грн.

Позиція податкового органу полягає в тому, що позивач, який має доход за 2011 рік більше 1 мільйона гривень, від'ємний фінансовий результат між витратами на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, та доходами, отриманими (нарахованими) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, міг перенести на зменшення фінансових результатів від таких операцій у 2012 році за правилом, установленим пунктом 150.1 статті 150, та з урахуванням вимог пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) , якими обмежено включення від'ємного значення до витрат звітних податкових періодів починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року розміром 25 відсотків суми такого від'ємного значення.

Суд касаційної інстанції знаходить правильною позицію суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення, оскільки позиція контролюючого органу не відповідає правильному застосуванню норм пункту 153.8 статті 153 та пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України (далі ПК).

Статтею 153 ПК запроваджено порядок оподаткування операцій особливого виду, зокрема пунктом 153.8 ПК (2755-17) встановлено правила оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Абзацом четвертим пункту 153.8 ПК (2755-17) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав.

Абзаци другий та третій пункту 153.8 ПК (2755-17) для цілей ведення такого відокремленого обліку фінансових результатів зазначених операцій визначає терміни "доходи" та "витрати".

Відповідно до абзацу п'ятого пункту 153.8 ПК (2755-17) якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Своєю чергою, стаття 150 ПК визначає порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів, зокрема п. 150.1 - порядок перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування, що не враховує витрат на придбання цінних паперів, а пункт 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу ХХ "Перехідні положення" визначає умови застосування пункту 150.1 статті 150 Кодексу.

Таким чином, законодавець виокремив операції з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, як операції особливого виду, та передбачив окремий облік їх фінансових результатів, встановивши спеціальні правила його визначення.

Прибуток, одержаний від операцій з цінними паперами, включається до доходної частини податкової декларації платника податку, є складовою частиною доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Отже, від'ємне значення об'єкта оподаткування та від'ємний фінансовий результат між витратами та доходами за операціями з продажу цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, є різними за економічним змістом і значенням показниками при визначенні податкових зобов'язань.

Ураховуючи наведене, пункт 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу ХХ "Перехідні положення" ПК (2755-17) (у редакції Закону України від 24.05.2012 № 4834-IV (4834-17) ), яким обмежено включення від'ємного значення об'єкта оподаткування до витрат звітних податкових періодів починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року розміром 25 відсотків суми такого від'ємного значення, не може бути застосовано до від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, а відтак, не обмежує право платника податку враховувати всю суму від'ємного показника фінансових результатів від цих операцій в наступних податкових періодах.

Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування постанови суду апеляційної інстанції, ухваленої в результаті порушення норм матеріального права, та залишення в силі постанови суду першої інстанції, яка ухвалена відповідно до закону і скасована помилково.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

Касаційну скаргу Приватного підприємства "ТК-Родос" задовольнити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 скасувати та залишити в силі постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.01.2013.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.