Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Маслія В.І.розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2009 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 20.07.2011 року у справі № 2-а-13247/08/1570 за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Одеського обласного військового комісаріату про перерахунок та виплату надбавки до пенсії, -

У грудні 2008 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Одеського обласного військового комісаріату про перерахунок та виплату надбавки до пенсії відповідно до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни та їх соціальний захист".

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2009 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 20.07.2011 року позов задоволено частково. Визнано дії Одеського обласного військового комісаріату щодо виплати ОСОБА_4 підвищення до пенсії в розмірі 350 % мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за період з 01.01.2004 року по 01.01.2006 року не в повному обсязі неправомірними. Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_4 перерахунок підвищення до пенсії в розмірі 350 % мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за період з 01.01.2004 року по 01.01.2006 року та виплатити ОСОБА_4 суму недоотриманого ним підвищення до пенсії за період з 01.01.2004 року по 01.01.2006 року. В решті вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про їх скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що позивач є пенсіонером Міністерства оборони України та згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) має статус учасника бойових дій з 14.11.1994 року; інваліда війни ІІІ групи з 18.01.2000 року; інваліда війни ІІ групи з 24.12.2001 року по цей час.

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до відповідачів, оскільки вважає, що як учасник бойових дій, інвалід війни він користується всіма правами та пільгами, передбаченими статтями 12, 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Проте підвищення пенсії виплачувалось в період з 01.01.1999 року по 01.01.2006 року не в повному обсязі. В зв'язку з цим позивач просить суд визнати дії Одеського обласного військового комісаріату щодо перерахунку та невиплати пенсії у частині визначення розміру підвищення пенсії, як учасника бойових дій, інваліда війни третьої та другої груп за період з 01.09.1999 року по 31.12.2006 року неправомірними; стягнути з Управління пенсійного фонду України в Одеській області грошову суму в розмірі 51892,34 гривні недоплаченого підвищення пенсії.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди виходили з того, що при визначенні розміру підвищення пенсії позивачу, Одеський обласний військовий комісаріат повинен був з 01.01.2004 року застосовувати норми ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Закону України № 1058-ІУ від 09.07.2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) . Крім того, враховуючи строки, встановлені статтею 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та статтею 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суди вважають, що позивачем не пропущений строк звернення до суду.

Однак колегія суду не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій та вважає їх передчасними з огляду на наступне.

Статтею 12 Закону України №3551-ХІІ від 22.10.1993 року "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону України від 23.11.1995 року (458/95-ВР) "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) ) передбачалось підвищення пенсії учасникам бойових дій в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни та їх соціальний захист" в редакції від 22.12.1995 року, від 18.11.2004 року відповідно до Закону України "Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються інвалідам 3 групи - 200% мінімальної пенсії за віком, інвалідам 2 групи - 350% мінімальної пенсії за віком.

Згідно Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 05.10.2005 року (2939-15) , з 01.01.2006 року набрала чинності норма, відповідно до якої інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується, зокрема, І групи - у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - 40 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, III групи - 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Вказана норма є діючою до теперішнього часу, неконституційною у встановленому законом порядку, не визнавалася, тому відповідно до вимог ст. 92 Конституції України є такою, що визначає форми і види пенсійного забезпечення та соціального захисту учасників війни, інвалідів війни тощо.

Натомість, висновки судів стосовно того, що при нарахуванні підвищення до пенсії позивачу відповідач - Одеський обласний військовий комісаріат повинен був застосовувати ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) колегія суддів вважає помилковими, оскільки вказаним Законом чітко передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з Законом №1058-ІV (1058-15) .

Правомірність вказаної позиції підтверджується Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 квітня 2005 року № 4 (v0004700-05) , у 13 пункті якої зазначено, що у ст. 15 Закону N 2262-XII передбачено підвищення пенсій за вислугу років. Зокрема, особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом і є ветеранами війни або особами, на котрих поширюється дія Закону від 22 жовтня 1993 р. № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , пенсії за вислугу років підвищуються у відповідних відсотках від розміру мінімальної пенсії за віком. Таке підвищення провадиться виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком - 19 грн. 91 коп., встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 р. № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" (1-2002-п) , дію якої з 1 жовтня 2003 р. поширено на вказаних осіб постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2003 р. № 1350 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (1350-2003-п) .

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що при нарахуванні підвищення пенсії позивачу за період з 01.01.2004 по 01.01.2006 року у розмірі 350% мінімальної пенсії за віком, відповідач діяв правомірно, у спосіб, визначений законом, як наслідок, не має законних підстав зобов'язати останнього здійснити перерахунок підвищення пенсії позивачу.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, а тому підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2009 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 20.07.2011 року скасувати, та ухвалити у справі нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Одеського обласного військового комісаріату про перерахунок та виплату надбавки до пенсії - відмовити.

постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.