Суддя Вищого адміністративного суду України Веденяпін О.А., перевіривши заяву ОСОБА_1 про винесення додаткових рішень,

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Верховної Ради України, у якому просив:

- визнати незаконним втручання відповідача у право власності, яке відбулося внаслідок перевищення повноважень та порушення процедури прийняття Закону, яким було значно зменшено розмір пенсії;

- визнати протиправною бездіяльність Верховної Ради України щодо забезпечення прямої дії норм статей 84, 91 Конституції України на пленарних засіданнях Верховної Ради України;

- зобов'язати Верховну Раду України забезпечити дію статей 84, 91 Конституції України на пленарних засіданнях Верховної Ради України;

- зобов'язати Верховну Раду України вжити усі заходи задля поновлення його порушеного права власності.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 11 жовтня 2013 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання незаконними дій, протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 подав до суду заяву про винесення додаткових рішень щодо ухвали про відмову у відкритті провадження у справі від 11 жовтня 2013 року, мотивуючи її тим, що судом не вирішені вимоги та клопотання, заявлені ним у позові до Верховної Ради України.

Відповідно до частини першої статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Аналогічні положення закріплені в постанові Пленуму Вищого адміністративного України "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20 травня 2013 року № 7 (v0007760-13) в пункті 17 якої зазначено, що за правилами статті 168 КАС України суд будь-якої інстанції може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу лише у випадках, передбачених частиною першою статті 168 КАС України.

Таке судове рішення він ухвалює в тому провадженні (письмовому, скороченому, розгляді справи в судовому засіданні тощо), в якому й ухвалювалось основне судове рішення. Питання про ухвалення додаткового судового рішення може бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення.

Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися), якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 11 жовтня 2013 року у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 відмовлено у зв'язку із тим, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України.

Вищевказаною ухвалою судді позовні вимоги та клопотання позивача не вирішувались.

Таким чином, враховуючи положення статті 168 КАС України, підстави для прийняття додаткового рішення за заявою ОСОБА_1 відсутні.

Згідно із частиною четвертою статті 168 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

В силу статей 107- 109 КАС України питання про відкриття провадження в адміністративній справі та інші питання, які виникають на даній стадії, вирішуються суддею одноособово.

У пункті 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 (v0007760-13) зазначено, що під судом, який ухвалив судове рішення, необхідно розуміти суддю, який ухвалив таке рішення одноособово, або колегію суддів, якщо судове рішення ухвалювалося таким складом суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 160, 165, 168 Кодексу адміністративного судочинства України,