ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"23" жовтня 2013 р. м. Київ К/800/41369/13
( Додатково див. ухвалу Вищого адміністративного суду України (rs35333258) ) ( Додатково див. ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду (rs29327993) )
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І. В. Бухтіярової І. О. Костенка М. І., за участю секретаря судового засідання Паламарчук А. О.
та представників: позивача - не з'явився;
відповідача 1 - Шевченко Н.О.;
відповідача 2 - не з'явився;
відповідача 3 - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва
касаційну скаргу Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16.05.2013 р.
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2013 р.
у справі № 805/4049/13-а
за позовом публічного акціонерного товариства "Авдіївський завод металевих конструкцій"
до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, Управління Державної казначейської служби України у м. Авдіївці Донецької області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання стягнути бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, -
В С Т А Н О В И Л А:
Публічне акціонере товариство "Авдіївський завод металевих конструкцій" (далі - позивач, ПАТ "АЗМК") звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (далі - відповідач 1, ОДПІ), Управління Державної казначейської служби України у м. Авдіївці Донецької області (далі - відповідач 2, Управління), Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (далі - відповідач 3, Казначейство) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.03.2013 р. № 0000201501, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за червень 2012 р. в загальному розмірі 5 235 229 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16.05.2013 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2013 р., позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів, ОДПІ звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16.05.2013 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2013 р. і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Управління Державної казначейської служби України у м. Авдіївці Донецької області підтримало доводи касаційної скарги, надавши до суду заяву від 23.08.2013 р. за № 01-39/406, в судове засідання 23.10.2013 р. представники відповідача 2 та відповідача 3 не з'явились.
Позивач в судове засідання 23.10.2013 р. не з'явився, надав заяву про слухання справи за його відсутності.
Крім того, ПАТ "АЗМК" надало клопотання про відмову від адміністративного позову та закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за червень 2012 р. в загальному розмірі 5 235 229 грн.
Представник відповідача 1 проти задоволення заявленого клопотання про часткову відмову від позову не заперечував.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "АЗМК" подана до Авдіївського відділення ДПІ податкова декларація з податку на додану вартість вх. № 9034541622 від 19.06.2012 р. за травень 2012 р., з наступними показниками: - рядок 18 "позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду" -прочерк.; - рядок 19 "" від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту - 5 218 638 грн.; - рядок 21 "залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" - 2 875 506 грн. (у тому числі рядок 21.1 "значення рядка 20.2 декларації попереднього звітного (податкового) періоду" - 2 875 506 грн.); - рядок 22 (Д2) "залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сума" податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" - 2 875 506 грн.; - рядок 23 (Д3) "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню" - 2 858 915 грн. (у тому числі рядок 23.1 (Д4) "на рахунок платника у банку" - 2 858 915 грн.).
До вказаної податкової декларації надані: додаток 1 "Розрахунок коригування суп податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1)", додаток 2 "Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)" із значенням графи 3 (всього) - 2 875 506 грн. та графи 4 (всього) - 2 858 915 грн., додаток 3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)" із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню 2 875 506 грн., додаток 4 "Заява про повернення бюджетного відшкодування (Д4)" на суму 2 858 915 грн., додаток 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)" та додаток 6 "Довідка (Д6)" та реєстр виданих та отриманих податкових накладних за звітний (податковий) період травень 2012 р.
У подальшому 26.06.2012 р. позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період червень 2012 р., звітний (податковий) період, за який виправляються помилки травень 2012 р. з наступними показниками: - рядок 23.1 (Д3, Д4) "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку" показник, який уточнюється 2 858 915 грн., уточнений показник - 2 858 915 грн., різниця - зазначений прочерк; - рядок 24 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду" показник, який уточнюється - 16 591 грн., уточнений показник 16 591 грн., різниця - зазначений прочерк.
Крім того, позивачем подано податкову декларацію з ПДВ вх. № 9041870861 від 19.07.2012 р. за червень 2012 р. з наступними показниками: - рядок 12.1 "обсяг придбання, податок на додану вартість сплачений митним органам" обсяг придбання (без податку на додану вартість) - 2 421 932 грн., дозволений податковий кредит - 484 386 грн.; - рядок 19 "від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду" - 2 701 725 грн.; - рядок 20.2 "зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) кредиту" - 2 701 725 грн.
У подальшому до вказаної податкової декларації позивачем надані: додаток 1 "Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1)", додаток 2 "Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)", додаток 3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)", додаток 4 "Заява про повернення бюджетного відшкодування (Д4)", додаток 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)" та додаток 6 "Довідка (Д6)", додаток 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8)" та реєстр виданих та отриманих податкових накладних за звітний (податковий) період червень 2012р.
Окрім зазначеного, в жовтні 2012 р. позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок вх. № 9060489640 від 04.10.2012 р. за звітний (податковий) період жовтень 2012 р., звітний (податковий) період, за який виправляються помилки червень 2012 р. з наступними показниками: - рядок 23.1 (ДЗ, Д4) "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку" показник, який уточнюється 5 235 229 грн., уточнений показник - зазначений прочерк, різниця "-5 235 229,00 грн."; - рядок 24 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду" показник, який уточнюється - зазначений прочерк, уточнений показник 5 235 229 грн., різниця " 5 235 229,00 грн.".
До вказаного уточнюючого розрахунку надані: уточнюючий додаток 2 "Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)" із значенням графи 3 (всього): 5 235 229 грн., графи 4 (всього) - зазначений прочерк, графи 5 (всього): 5 235 229 грн.; уточнюючий додаток 3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)" із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню - зазначений прочерк.
З огляду на викладене, судами здійснено вірний висновок, що з урахуванням уточнень, заявлена сума бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2012 р. становить 5 235 229 грн.
ДПІ проведена документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2012р., за результатами якої складено акт від 14.03.2013р. № 109/15-211-1/00130636 та встановлено порушення позивачем вимог: абз.3 п. 198.3 ст.198 та абз. "а" п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК) позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за червень 2012 р. на 5 235 229 грн.; п.п.4.6.5, п.п.4.6.6 п.4.6 Порядку заповнення декларації, встановленого Наказом податкового періоду - рядок 24 за червень 2012 р. на 7 421 517 грн.
Перевіркою встановлено, що в порушення вимог абз. "а" п.200.4 ст.200 ПК ПАТ "АЗМК" завищено суму фактично сплачену постачальникам товарів (робіт, послуг) у травні 2012 р. на 1 300 259 грн. та в порушення вимог абз.3 п.198.3 ПК ПАТ "АЗМК" завищено суму податкового кредиту з ПДВ за травень 2012 р., сплачену митним органам на суму 3 934 970 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у червні 2012 р. на 5 235 229 грн.
Крім того, перевіркою встановлено порушення пп.4.6.6 п.4.6 розділу V Порядку заповнення декларації, встановленого Наказам Міністерства Фінансів України від 25.11.2011р. №1492 (z1490-11) , а саме заниження на суму 7 421 517 грн.
На підставі зазначеного акту відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення від 21.03.2013 р. № 0000201501, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5 235 229 грн. за декларацією на додану вартість за червень 2012 р. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 617 614,50 грн.
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги виходили з дотримання позивачем передбачених законом умов для формування валових витрат та податкового кредиту, реальність спірних угод.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такою позицією судів з огляду на наступне.
Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно пункту 198.2 ПК, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п.198.6 ст.198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Згідно п.206.1 ст.206 ПК під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.
Отже, предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для формування валових витрат, виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.
Як встановлено судами та підтверджено матеріалами справи, позивач у межах своєї господарської діяльності уклав контракт від 27.12.2010 р. № 27/12/10 з нерезидентом OFFICINE MECCANICHE MURGESI S.r.1 (Італія) на поставку обладнання, загальна сума контракту - 5 646 000 ЕВРО, умови постачання FCA м.Спінаццола (Барі), Італія.
Також протягом звітного періоду суми податкових кредитів декларації сформовані за рахунок наступних контрагентів позивача, а саме: підприємство з іноземними інвестиціями "ONYX DON", товариство з обмеженою відповідальністю "АЙ СІ ГРУП", товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "АЛВІ", приватне підприємство "Олекс-Дон", товариство з обмеженою відповідальністю "Вікант", товариство з обмеженою відповідальністю "Грант", товариство з обмеженою відповідальністю "Вуд Лайн", приватне акціонерне товариство "ДЗВО", товариство з обмеженою відповідальністю "Донбасс Пром Оіл", публічне акціонерне товариство "Донецькобленерго", товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна", товариство з обмеженою відповідальністю "Мега Дизайн", товариство з обмеженою відповідальністю "Метизтрейд", товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест - СМЦ", публічне акціонерне товариство "МТС Україна", товариство з обмеженою відповідальністю "Омега Мет Трейд", товариство з обмеженою відповідальністю "Паралель - М ЛТД", приватне підприємство "Промекс -7", ОММ OFFICINE MECCANICHE MURGESI, товариство з обмеженою відповідальністю "Фаєр Протекши".
Судами попередніх інстанцій з врахуванням положень п.п. 1, 2 ст. 9 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" досліджено питання щодо реального вчинення зазначених правочинів та за наявності доказів: договорів, видаткових накладних, розхідних накладних, накладних, актів прийому - передачі майна; актів прийому-передачі виконаних будівельних робіт; актів прийому-передачі виконаних робіт; актів прийому виконаних підрядних робіт; нарядів-замовлень; актів наданих послуг; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат; підсумкових відомостей ресурсів; переліків наданих послуг; рахунків; реєстрів отриманих та виданих податкових накладних; податкових накладних; вантажно-митних декларацій; платіжних доручень тощо, встановлено факт реального вчинення позивачем господарських операцій, за наслідками яких сформовано спірний податковий кредит.
Крім того, отримане обладнання по контракту від 27.12.2010 р. №27/12/10 від нерезидента OFFICINE MECCANICHE MURGESI S.r.I (Італія), було введено позивачем в експлуатацію 27.09.2012 р., про що свідчить акт вводу в експлуатацію за № 128, чим спростовуються доводи податкового органу щодо невикористання вищезазначеного обладнання у господарській діяльності позивача.
За загальним правилом, бюджетному відшкодуванню підлягає частина податкового кредиту, за якою суми ПДВ були фактично сплачені отримувачем постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України у попередніх та звітному податкових періодах. Аналіз наданих позивачем платіжних доручень доводить, що позивачем кошти були перераховані у якості передплати, здійснювалась оплата за надані послуги, роботи та за отриманий товар.
З огляду на викладене, судами попередніх інстанцій здійснено вірний висновок, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит за вказаними господарськими операціями у червні 2012 р., у т.ч. частини податкового кредиту, що заявлена до бюджетного відшкодування, сума бюджетного відшкодування визначена у відповідності до вказаних норм.
Згідно приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки судами встановлено невідповідність законодавству винесеного податкового повідомлення-рішення від 21.03.2013 р. № 0000201501, вимоги його скасування були обґрунтовано задоволені.
У відповідності до вимог п. 123.1 ст. 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
З огляду на протиправність зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування, відповідні штрафні (фінансові) санкції застосовані безпідставно.
Підпунктом 4.6.5 п.4.6 п. 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, який затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року №1492 (z1490-11) та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за N 1490/20228 (далі - Порядок) встановлено, що платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д3) (додаток 3).
Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації. При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації), подають (Д4) (додаток 4).
Підпунктом 4.6.6. п.4.6. р.5 Порядку передбачено, що залишок від'ємного значенні після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів про відсутність порушення позивачем вказаних положень Порядку.
Згідно п. 200.15 ст. 200 ПК України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.
Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника податків порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права може бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).
З огляду на викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податковий орган не довів при вирішенні справи те, що правочини вчинено позивачем з метою безпідставного формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість для отримання бюджетного відшкодування.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не
Відповідно до пунктів 7, 8 частини 1 статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження; визнати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закрити провадження.
Статтею 228 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, установлених статтями 155 і 157 цього Кодексу. Суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.
Таким чином, оскільки, відмова від позову заявлена після ухвалення судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій та ці судові рішення є законними, а частиною 2 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для закриття провадження у справі передбачено відмову позивача від адміністративного позову, то провадження у справі в частині вимог про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за червень 2012 р. в загальному розмірі 5 235 229 грн. підлягає закриттю, а оскаржувані постанова Донецького окружного адміністративного суду від 16.05.2013 р. та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2013 р. в цій частині - визнанню такими, що втратили законну силу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 157, 160, 167, 223, 224, 228, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Прийняти відмову від позову публічного акціонерного товариства "Авдіївський завод металевих конструкцій" в частині позовних вимог про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за червень 2012 р. у загальному розмірі 5 235 229 грн.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16.05.2013 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2013 р. в частині вимог про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за червень 2012 р. в загальному розмірі 5 235 229 грн. визнати такими, що втратили законну силу. В цій частині провадження у справі - закрити.
В іншій частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16.05.2013 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2013 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені статей 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя
Судді:
(підпис) І. В. Приходько
(підпис) І. О. Бухтіярова
(підпис) М. І. Костенко