Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Кошіля В.В., Моторного О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державно податкової служби

на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2012 року

у справі № 2а-3066/11/0170/12

за позовом Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим (далі - позивач, Джанкойської ОДПІ)

до Восходненського виробничого управління по житлово-комунальному господарству (далі - відповідач, Восходненське ВУЖКГ)

про стягнення заборгованості, -

Постановою окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.04.2011 року адміністративний позов задоволено: стягнуто з Восходненського ВУЖКГ за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків податковий борг з зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету у сумі 18 120,44 гривень.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2012 року постанова окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.04.2011 року скасована в частині задоволення позову, щодо стягнення коштів по збору за геологорозвідувальні роботи за 1-4 квартали 2009 року та 2 квартал 2010 року в сумі 12 933,09 гривні. В цій частині прийнята нова постанова, якою в задоволенні позову в частині стягнення збору за геологорозвідувальні роботи за 1-4 квартали 2009 року та 2 квартал 2010 року в сумі 12 933,09 гривні відмовлено. В іншій частині постанова окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.04.2011 року залишена без змін.

Не погоджуючись з судовим рішенням апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Вважає, що рішення суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ч. 3 ст. 159, ч. 2 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України; ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"; п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181; ст. 67 Конституції України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинство України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справ, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.03.2009 року посадовими особами позивача проведено документальну перевірку з питань своєчасності сплати збору за геологорозвідувальні роботи Восходненським ВУЖКГ за період з 25.02.2008 року по 23.03.2009 року.

За результатами перевірки встановлено порушення пп. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними ільовими фондами", а саме порушення на 368 календарних днів граничного строку сплати зазначеного збору, про що складено акт перевірки від 27.03.2009 року № 379/15-03/30389345.

На підставі зазначеного акту перевірки, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001431501/0 від 31.03.2009 рок на суму 1200,49 гривень.

14.05.2009 року посадовими особами позивача проведено документальну перевірку з питань своєчасності сплати збору за геологорозвідувальні роботи Восходненським ВУЖКГ за період з 25.02.2008 року по 14.05.2009 року.

За результатами перевірки встановлено порушення пп. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме порушення на 442 календарних дні граничного строку сплати зазначеного збору, про що складено акт перевірки від 14.05.2009 року № 675/15-03/30389345.

На підставі зазначеного акту перевірки, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0002111501/0 від 14.05.2009 року на суму 953,45 гривні.

07.09.2009 року посадовими особами позивача проведено документальну перевірку з питань своєчасності сплати збору за геологорозвідувальні роботи Восходненським ВУЖКГ за період з 20.08.2007 року по 07.09.2009 року.

За результатами перевірки встановлено порушення пп. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме порушення на 714 календарних днів граничного строку сплати зазначеного збору, про що складено акт перевірки від 07.09.2009 року № 1217/15-03/30389345.

На підставі зазначеного акту перевірки, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0003681501/0 від 07.09.2009 року на суму 1341,95 гривня.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги повністю, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідачем у порядку, передбаченому ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не надані докази сплати заборгованості в сумі 2738,59 гривень.

Суд апеляційної інстанції, частково скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення збору за геологорозвідувальні роботи за 1-4 квартали 2009 року та 2 квартал 2010 року в сумі 12 933,09 гривні, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходив з наступного.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем у порядку ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надано доказів оскарження податкових повідомлень-рішень або їх скасування.

Крім того,судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідач має заборгованість зі сплати штрафних санкцій на суму 3495,89 гривень, яка підлягає стягненню.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог в цій частині.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку вказує у податковій декларації.

Згідно з пунктом 5.3.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у порданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Статтею 9 Закону України "Про систему оподаткування" встановлено, що платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Єдині правила обчислення і справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету встановлені Порядком встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету та його справляння, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1999 року № 115 (115-99-п) (далі -Порядок № 115).

Відповідно до п. 1 Порядку № 115 (115-99-п) збір за виконані геологорозвідувальні роботи справляється з надрокористувачів незалежно від форми власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які видобувають корисні копалини на раніше розвіданих родовищах, а також на розташованих у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони родовищах з попередньо оціненими запасами, які за згодою заінтересованих надрокористувачів передані їм для промислового освоєння.

Розрахунки збору, базовий податковий (звітний) період для якого дорівнює календарному кварталу, подаються надрокористувачами протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, органам державної податкової служби за місцезнаходженням родовища корисних копалин.

Збір сплачується протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору.

Надрокористувачі сплачують авансові квартальні внески збору до 20 числа третього місяця звітного кварталу і до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, у розмірі однієї третини суми збору, визначеної у попередньому розрахунку(п. 131 Порядку № 115 (115-99-п) ).

Згідно з п. 15 Порядку № 115 (115-99-п) надрокористувачі несуть відповідальність за правильність обчислення збору за виконані геологорозвідувальні роботи, повноту і своєчасність його внесення до державного бюджету, а також за правильність обчислення і своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем до Джанкойської ОДПІ були надані розрахунки збору за геологорозвідувальні роботи за період з 1 кварталу 2009 року по 2 квартал 2010 року на загальну суму 14 624,55 гривні.

Судом апеляційної інстанції досліджені надані позивачем платіжні доручення про сплату збору за геологорозвідувальні роботи за період з 1 кварталу 2009 року по 2 квартал 2010 року та встановлено, що відповідачем за 1 квартал 2010 року по розрахунку плати за геологорозвідувальні роботи не сплачена сума збору лише в розмірі 1691,49 гривня.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, дійшов правильного висновку, що позовні вимоги в частині стягнення збору за геологорозвідувальні роботи за 1-4 квартали 2009 року та 2 квартал 2010 року в сумі 12 933,09 гривні не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем представленні докази сплати наведених сум.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли б призвести до скасування оскаржуваного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220- 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державно податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2012 року у справі № 2а-3066/11/0170/12 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.