розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у місті Луганську ради про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги до 05 травня за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року,

В жовтні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у місті Луганську ради, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо виплати йому не в повному обсязі щорічно до 5 травня разової грошової допомоги (далі також грошова допомога) за 2007 - 2011 роки, зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплатити йому недоплачену грошову допомогу за 2007 - 2011 роки, стягнути з відповідача на його користь сплачені ним витрати на правову допомогу в розмірі 400,00 грн. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 послався на те, що відповідно до статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 3551-XII (3551-12) ) йому як учаснику бойових дій щорічно до 5 травня має виплачуватись грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Позивач зазначав, що в порушення цієї норми закону та всупереч Конституції України (254к/96-ВР) , відповідачем було здійснено виплату грошової допомоги за 2007 - 2011 роки у менших розмірах.

Ухвалою Артемівського районного суду міста Луганська від 26 жовтня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2012 року, залишено без розгляду адміністративний позов ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у місті Луганську ради про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги до 5 травня за 2007 - 2010 роки у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду.

Постановою Артемівського районного суду міста Луганська від 10 листопада 2011 року позов задоволено частково. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у місті Луганську ради провести перерахунок та виплату на користь ОСОБА_4 недоотриманої суми щорічної разової допомоги до 5 травня у 2011 році, обчислення якої провести виходячи з п'яти мінімальних пенсій за віком, встановлених на час здійснення виплат, із врахуванням раніше проведеної виплати. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року та винести нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 є учасником бойових дій та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) та "Про жертви нацистських переслідувань" (1584-14) від 04 квітня 2011 року № 341 (341-2011-п) (далі також постанова Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2011 року № 341 (341-2011-п) ) у 2011 році отримав грошову допомогу в розмірі 460 грн.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при визначенні розміру разової грошової допомоги до 5 травня позивачеві, застосуванню підлягає стаття 12 Закону № 3551-XII, а не постанова Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2011 року № 341 (341-2011-п) , на підставі якої була нарахована та виплачена грошова допомога, оскільки остання істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд апеляційної інстанції виходив з правомірності дій Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у місті Луганську ради щодо виплати позивачеві разової грошової допомоги до 5 травня у 2011 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2011 року № 341 (341-2011-п) , оскільки Кабінету Міністрів України було надано право визначати розмір такої грошової допомоги в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України, та положення вказаної постанови були чинними на час здійснення виплат та розгляду справи.

Проте, колегія суддів з таким висновком суду апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя статті 22 Конституції України).

Правовий статус ветеранів війни визначено Законом № 3551-XII (3551-12) , статтею 12 якого передбачено пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону № 3551-XII щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Частиною третьою статті 2 Закону № 3551-XII встановлено, що нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.

Підпунктом 1 пункту 20 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI (107-17) (далі - Закон № 107-VI (107-17) ) частину п'яту статті 12 Закону № 3551-XII викладено в новій редакції (чинній з 1 січня 2008 року), відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Конституційний Суд України Рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення, зокрема, пункту 20 розділу II Закону № 107-VI (107-17) визнав такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними).

Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 23 грудня 2010 року № 2857-VI (2857-17) будь-яких змін до статті 12 Закону № 3551-ХІІ, які б зменшували розмір виплат, не вносилось.

Проте, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) та "Про жертви нацистських переслідувань" (1584-14) від 04 квітня 2011 року № 341 (341-2011-п) , якою керувався відповідач при нарахуванні та виплаті позивачеві разової грошової допомоги до 5 травня у 2011 році її розмір склав 460 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України (254к/96-ВР) , закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при вирішенні цього спору застосуванню підлягає саме Закон № 3551-ХІІ (3551-12) , а не постанова Кабінету Міністрів України "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) та "Про жертви нацистських переслідувань" (1584-14) від 04 квітня 2011 року № 341 (341-2011-п) , а відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову та виплату позивачеві недоотриманої суми щорічної разової допомоги до 5 травня у 2011 році, виходячи з п'яти мінімальних пенсій за віком, в той час як висновок апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення позову не ґрунтується на законі.

Відповідно до частини 1 статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За таких обставин, колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що апеляційний суд помилково скасував законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції, а тому постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції - залишенню в силі.