ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"10" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/37870/12
( Додатково див. ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду (rs24766060) )
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді суддів:Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 21 листопада 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2012 року,
в с т а н о в и л а :
В жовтні 2011 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо виплати їй не в повному обсязі щорічно до 5 травня разової грошової допомоги (далі також грошова допомога) за 2007 - 2011 роки, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй недоплачену грошову допомогу за 2007 - 2011 роки. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 послалась на те, що відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 3551-XII (3551-12) ) їй як учаснику війни щорічно до 5 травня має виплачуватись грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Позивач зазначила, що в порушення цієї норми закону та всупереч Конституції України (254к/96-ВР) , відповідачем було здійснено виплату грошової допомоги за 2007 - 2011 роки у менших розмірах.
Ухвалою Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 жовтня 2011 року, яка позивачем в судовому порядку не оскаржувалась, адміністративний позов ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня залишено без розгляду в частині позовних вимог за період з 2007 року по 2010 рік включно.
Постановою Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 21 листопада 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2012 року, відмовлено в задоволенні позову.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Перевіривши доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 є учасником війни та в 2011 році отримала грошову допомогу в розмірі 120 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) та "Про жертви нацистських переслідувань" (1584-14) від 04 квітня 2011 року № 341 (341-2011-п) .
Вирішуючи спір та відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з правомірності дій Управління праці та соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради щодо виплати позивачеві разової грошової допомоги до 5 травня у 2011 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2011 року № 341 (341-2011-п) , оскільки Кабінету Міністрів України було надано право визначати розмір такої грошової допомоги в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України, та положення вказаної постанови були чинними на час здійснення виплат та розгляду справи.
Проте, з таким висновком судів попередніх інстанцій не можна погодитись з огляду на наступне.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя статті 22 Конституції України). Законом України від 25 грудня 1998 року № 367-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (367-14) статтю 14 Закону № 3551-ХІІ було доповнено частиною п'ятою, за нормою якої учасникам війни виплачується щорічна одноразова допомога до 5 травня в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Підпунктом "б" підпункту 3 пункту 20 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) частину п'яту статті 14 Закону № 3551-ХІІ викладено в такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, та іншим учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України". Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 3 пункту 20 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI (107-17) , визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними).
Згідно з частиною 2 статті 152 Конституції України закони, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
З моменту відновлення дії частини п'ятої статті 14 Закону № 3551-ХІІ в редакції, яка встановлювала розмір одноразової грошової допомоги учасникам війни на рівні трьох мінімальних пенсій за віком відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) , до 2012 року Верховна Рада України жодних змін до цієї статті не вносила, будь-яких інших законодавчих актів щодо визначення розміру щорічної допомоги до 5 травня не приймала.
Проте, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) та "Про жертви нацистських переслідувань" (1584-14) від 04 квітня 2011 року № 341 (341-2011-п) , якою керувався відповідач при нарахуванні та виплаті позивачеві разової грошової допомоги до 5 травня у 2011 році, її розмір склав 120 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України (254к/96-ВР) , закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відтак, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів приходить до висновку, що при вирішенні цього спору застосуванню підлягає саме Закон № 3551-ХІІ (3551-12) , а не постанова Кабінету Міністрів України "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) та "Про жертви нацистських переслідувань" (1584-14) від 04 квітня 2011 року № 341 (341-2011-п) .
Таким чином, виходячи з обставин справи, встановлених судами, та наведених вимог законодавства, колегія суддів знаходить обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_4 про нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги за 2011 рік та наявність правових підстав для їх задоволення.
За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
З огляду на вищенаведене та враховуючи, що судами повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, але неправильно застосовані норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового - про часткове задоволення позову.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 21 листопада 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради щодо невиплати ОСОБА_4 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік відповідно до частини 5 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради провести нарахування та виплатити ОСОБА_4 недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік відповідно до частини 5 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на момент проведених виплат, з урахуванням виплачених сум.
постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді:
Я.Л. Іваненко
М.І. Мойсюк
Н.В. Мостова
В.В. Тракало