Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Мироненка О.В., Сороки М.О., Чумаченко Т.А., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області на постанову Арцизького районного суду Одеської області від 09 лютого 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області про призначення пенсії на пільгових умовах, -

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області про призначення пенсії на пільгових умовах.

Постановою Арцизького районного суду Одеської області від 09 лютого 2012 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області від 06 квітня 2011 року №21 (зі змінами) про відмову ОСОБА_4 в призначенні пільгової пенсії за віком (згідно протоколу №4168 від 06 квітня 2011 року).

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області призначити ОСОБА_4 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі п. "б" ч.1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з часу звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 30.03.2011 року.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року постанову Арцизького районного суду Одеської області від 09 лютого 2012 року залишено без змін.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів, управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У зв'язку з відсутністю клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд касаційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Судами встановлено, що позивач 30 березня 2011 року звернувся до управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області із заявою про призначення йому пільгової пенсії за віком за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Трудовою книжкою позивача та уточнюючими довідками підтверджено, що ОСОБА_4

з 23 лютого 1977 року по 31 грудня 1991 року працював електрозварником та мотористом підземної галереї з подачі інертних та обслуговування механізмів цементних магістралей на Арцизькому заводі залізобетонних виробів.

Рішенням №21 від 06 квітня 2011 року управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області відмовило позивачу у призначенні пільгової пенсії за віком за Списком №2 з посиланням на те, що період роботи позивача електрозварником та мотористом підземної галереї з подачі інертних та обслуговування механізмів цементних магістралей не може бути зарахований до стажу, який дає право на пенсію на пільгових умовах, у зв'язку з непроведенням своєчасно атестації робочого місця.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Згідно з вимогами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до вимог підпункту 3 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України (1058-15) "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 05 листопада 1991 року №1788 особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Положеннями пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров'я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року (442-92-п) № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Частиною 2 пункту 4 зазначеного Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Таким чином, законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її непроведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Задовольняючи позов, суди дійшли до висновку, що на час звернення до територіального органу Пенсійного фонду України заявник набув права на призначення пільгової пенсії за віком згідно з пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а тому відмова управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області у призначенні такої пенсії позивачу є необґрунтованою.

З таким висновком судів погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України, оскільки він ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Постановлені у справі рішення судів є законними та обґрунтованими, і підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області залишити без задоволення.

Постанову Арцизького районного суду Одеської області від 09 лютого 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області про призначення пенсії на пільгових умовах - залишити без зміни.