розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Контрольно-ревізійного управління в м. Севастополі на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 28 жовтня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2011 року у справі за позовом державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" до Контрольно-ревізійного управління в м. Севастополі про визнання протиправними вимог та їх скасування,

Державне підприємство "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" звернулось до суду з позовом до Контрольно-ревізійного управління в м. Севастополі про визнання незаконними та скасування вимоги в частині спонукання привести у відповідність договорів оренди нежилих приміщень, укладених між державним підприємством "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" та відкритим акціонерним товариством "Акар" у 1993 та 1994 роках відповідно до пункту 17 Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна в частині спрямування 70 відсотків орендної плати до державного бюджету, 30 відсотків державному підприємству, на балансі якого перебуває майно та відобразити в обліку заборгованість перед бюджетом, утворену в період з 01.01.2008 по 31.03.2010 по договорам оренди, укладеним між державним підприємством "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" та відкритим акціонерним товариством "Акар" у 1993 та 1994 роках, прийняти відповідні заходи щодо перерахування коштів у сумі 368983,44 грн., отриманих від орендної плати, до державного бюджету.

Позовні вимоги мотивовано недотриманням відповідачем вимог статей 204 та 525 Цивільного кодексу України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Так, позивачем зазначено, що оскільки договори оренди з товариством з обмеженою відповідальністю "Акар" укладено до набрання чинності постановою Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 №786 "Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна" (786-95-п) , є діючими, Контрольно-ревізійне управління в м. Севастополі не має права вимагати внесення змін до вказаних договорів та перерахування коштів, одержаних по них у якості орендної плати, до державного бюджету у відповідності до пункту 17 Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 28 жовтня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2011 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано пункт 2 письмової вимоги Контрольно-ревізійного управління в м. Севастополі від 30.07.2010 №27-06-14-14/1899 в частині вимог відобразити в обліку заборгованість перед бюджетом, утворену в період з 01.01.2008 по 31.03.2010 по договорам оренди, укладеним ДП ЦКБ "Чорноморець" і ВАТ "Акар" у 1993 та 1994 роках, прийняти відповідні заходи щодо перерахування коштів у сумі 368983,44 грн., отриманих від орендної плати, до державного бюджету; в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі Контрольно-ревізійне управління в м. Севастополі із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Контрольно-ревізійним управлінням в м. Севастополі проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" за період з 01.01.2008 по 31.03.2010, за результатами якої складено акт ревізії від 05.07.2010 №06-21/158.

Встановлено, що 07.07.1993 між товариством з обмеженою відповідальністю (за матеріалами ревізії - відкритим акціонерним товариством) "Акар" та позивачем укладено договір оренди нежитлового приміщення площею 385,3 кв.м. під офіс строком на 50 календарних років. Додатковою угодою від 22.11.1994 року товариству з обмеженою відповідальністю "Акар" передано нежиле приміщення площею 10 кв.м. для розміщення супутникової антени, при цьому у договорі визначено вважати площу орендованого приміщення 395 кв.м.

04.10.1993 між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Акар" укладено договір оренди нерухомого майна, відповідно до якого останньому надано в оренду територію загальною площею 90,0 кв.м. під гаражі строком на 50 календарних років.

15.03.1994 між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Акар" укладено договір, яким позивач передав товариству з обмеженою відповідальністю "Акар" нежиле приміщення столової, загальною площею 300 кв.м. строком на 50 календарних років.

01.01.1996 між сторонами укладено додаткову угоду до договору, відповідно до якої товариству з обмеженою відповідальністю "Акар" додатково передані нежитлові приміщення (літня столова та склад) загальною площею 150 кв.м. строком на 10 років з можливістю "автоматичної" пролонгації.

12.09.1997 між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Акар" укладено додаткову угоду до договорів від 07.07.1993, 04.10.1993 та 15.03.1994, відповідно до якої товариство з обмеженою відповідальністю "Акар" орендує у позивача наступні площі:

- під офіс, загальною площею 395 кв.м.;

- столову, загальною площею 460 кв.м., у тому числі зал столової 94 кв.м., підсобні приміщення (зокрема: літня веранда, підвальні приміщення, сходові прольоти, санітарні та господарчі блоки) 366 кв.м.;

- площа під гаражні приміщення 140 кв.м.

Цією угодою визначені нові розміри орендної плати щодо кожного з об'єктів оренди.

01.02.2004 та 05.06.2007 між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Акар" укладено додаткові угоди до договорів оренди від 07.07.1993, 04.10.1993 та 15.03.1994. Цими угодами сторони так само визначили приміщення, що орендуються, їх розміри та розміри орендної плати щодо кожного з приміщень.

Ревізією встановлень факт спрямування орендної плати по вказаним договорам у відсотковому співвідношенні: 30 відсотків орендної плати до державного бюджету, 70 відсотків - державному підприємству "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець", що, на думку, органу контрольно-ревізійної служби є порушенням Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (786-95-п) , оскільки позивачем не отримувалась згода Фонду державного майна України по Севастополю дозволи на укладення договорів оренди державного майна з товариством з обмеженою відповідальністю "Акар", а отже позивач не може бути орендодавцем вказаного майна та, відповідно, спрямовувати орендну плату у зазначеному відсотковому співвідношенні.

На підставі акту ревізії від 05.07.2010 №06-21/158 Контрольно-ревізійним управлінням в м. Севастополі на адресу позивача направлено вимогу від 30.07.2010 № 27-06-14-14/1899, пунктом 2 якої підприємство зобов'язано:

при укладені договорів оренди дотримуватися Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) та Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (786-95-п) ;

привести у відповідність договори оренди нежилих приміщень, укладених між державним підприємством "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" та вікдритим акціонерним товариством "Акар" у 1993 та 1994 відповідно до пункту 17 Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (786-95-п) в частині спрямування 70 відсотків орендної плати до державного бюджету, 30 відсотків державному підприємству, на балансі якого перебуває майно;

відобразити в обліку заборгованість перед бюджетом утворену в період з 01.01.2008 року по 31.03.2010 року по договорам оренди, укладеним між державним підприємством "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" та відкритим акціонерним товариством "Акар" у 1993 та 1994 роках, вжити відповідні заходи щодо перерахування коштів у сумі 368 983,44 грн., отриманих від орендної плати, до державного бюджету.

Не погоджуючись із вимогами Контрольно-ревізійного управління в м. Севастополі, державне підприємство "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" звернулось до суду із зазначеним позовом.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов в частині визнання протиправним та скасування вимоги щодо відображення в обліку утвореної по договорам оренди заборгованості та перерахування коштів у розмірі 368983,44 грн. до державного бюджету, виходили з дотримання позивачем положень Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (786-95-п) .

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в іншій частині, суди попередніх інстанцій виходили з того, що додаткові угоди до договорів оренди від 01.01.1996, 12.09.1997, 01.02.2004 та 05.06.2007 за своєю суттю не є додатковими угодами до раніше укладених договорів, а новими договорами оренди, у зв'язку з чим на них повинно розповсюджуватись законодавство, що діяло на момент їх підписання.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з позицією судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позову, з огляду на наступне.

Статтями 525, 626, 628, 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 1 Методики розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (786-95-п) Методику і порядок розроблено з метою створення єдиного організаційно-економічного механізму справляння плати за оренду цілісного майнового комплексу державного підприємства, організації, їх структурних підрозділів (філії, цеху, дільниці) та окремого індивідуально визначеного майна державного підприємства, організації, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил, інших військових формувань, органами, підрозділами, закладами та установами Держспецзв'язку, рухомого та нерухомого військового майна (за винятком озброєння, боєприпасів, бойової та спеціальної техніки), а також майна, що не ввійшло до статутного фонду господарського товариства, створеного у процесі приватизації (корпоратизації).

Відповідно до пункту 17 Методики (786-95-п) у разі коли орендодавцем майна є державне підприємство, організація, крім підприємств, установ та організацій, які перебувають у віданні Національної академії наук, орендна плата спрямовується:

- за окреме індивідуально визначене майно підприємства, організації (крім нерухомого) - підприємству, організації;

- за цілісний майновий комплекс структурного підрозділу підприємства, організації, нерухоме майно - 70 відсотків орендної плати підприємству, організації, 30 відсотків - до державного бюджету.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що стороною договорів оренди, укладених з товариством з обмеженою відповідальністю "Акар", є позивач; вказані договори є діючими, в установленому законом порядку не скасовані, недійсними не визнані, у зв'язку з чим повинні виконуватись на тих умовах, на яких вони були укладені. Ці договори є первинними документами для бухгалтерського обліку господарських операцій

За вказаних обставин, спрямування орендної плати по вказаним договорам у відсотковому співвідношенні: 30 відсотків орендної плати до державного бюджету, 70 відсотків - підприємству, відповідає пункту 17 Методики.

Таким чином, колегія суддів вказує на обгрунтованість позиції судів попередніх інстанцій щодо протиправності пункту 2 вимоги Контрольно-ревізійного управління в м. Севастополі від 30.07.2010 №27-06-14-14/1899 в частині вимог відобразити в обліку заборгованість перед бюджетом, утворену в період з 01.01.2008 по 31.03.2010 по договорам оренди, укладеним ДП ЦКБ "Чорноморець" і ВАТ "Акар" у 1993 та 1994 роках, та вжити заходи щодо перерахування коштів у сумі 368983,44 грн., отриманих від орендної плати, до державного бюджету.

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій у вказаній частині не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в м. Севастополі відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 28 жовтня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2011 року залишити без змін.