розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 04 листопада 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", Головного управління юстиції в місті Києві, третя особа - ОСОБА_3, про визнання протиправними дій, визнання недійсною довідки-характеристики, відшкодування моральної шкоди, визнання наявності та відсутності компетенції, -

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", Головного управління юстиції в місті Києві, третя особа - ОСОБА_3, в якому, з урахуванням доповнення до позовних вимог, просив суд:

- визнати протиправними дії комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" щодо складання, виготовлення і видачі довідки-характеристики (Витягу) на об'єкт нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 від 03.01.2006 №1135441 на померлого ОСОБА_4;

- визнати недійсною довідку-характеристику (Витяг) від 03.01.2006 №1135441 з моменту її видачі;

- стягнути з комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" на його користь моральну шкоду, спричинену розголошуванням інформації про спадкодавця померлої ОСОБА_5;

- визнати наявність компетенції комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" відмовити у реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі судового рішення від 24.05.2006, як такому, що не відповідає вимогам Цивільного кодексу України (435-15) та іншим нормативно-правовим актам, а також не виконаному в частині одержання ОСОБА_3 правовстановлюючого документу;

- визнати протиправними дії комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" по реєстрації права власності (внесенню запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_3) на підставі невиконаного на час цієї реєстрації рішення Печерського районного суду м. Києва від 24.05.2006;

- визнати відсутність компетенції (повноважень) Головного управління юстиції у м. Києві по скасуванню і видачі свідоцтв про право власності на нерухоме майно і свідоцтв про право на спадщину на нерухоме майно;

- постановити окрему ухвалу і направити її до Прокуратури м. Києва для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Позовні вимоги мотивовано тим, що комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" безпідставно видало довідку-характеристику від 03.01.2006 №1135441 неналежній особі та здійснило реєстрацію права власності на підставі неналежного правовстановлюючого документа.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 04 листопада 2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланнями на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Печерського районного суду міста Києва від 13 листопада 2000 року у цивільній справі №2-2495/7 визнано за ОСОБА_4 право на спадщину в розмірі 1/9 частки квартири АДРЕСА_1.

03.01.2006 комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" на підставі запиту шостої Київської державної нотаріальної контори для оформлення спадкової справи видало на ім'я ОСОБА_4 довідку-характеристику № 1135441 для оформлення спадщини.

24.05.2006 рішенням Печерського районного суду м. Києва у справі №2-686 2006 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21.09.2006, визнано за ОСОБА_3 право власності на частину спадкового майна, а саме: 2/3 частини квартири АДРЕСА_1; зобов'язано Київське міське управління юстиції видати ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на вказану частину майна та зобов'язано Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна зареєструвати за ОСОБА_3 право власності на вказану частину спадкового майна.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що видаючи довідку від 03.01.2006 №1135441 комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" діяло на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені законодавством. Також, судами попередніх інстанцій вказано на правомірність здійснення державної реєстрації права власності на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 як такої, що вчинено на виконання рішення суду.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з позицією судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

За змістом статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.

Судами попередніх інстанцій із посиланням на докази, досліджені під час судового розгляду справи встановлено, що 24.05.2006 рішенням Печерського районного суду м. Києва, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21.09.2006, визнано за ОСОБА_3 право власності на частину спадкового майна, а саме: 2/3 частини квартири АДРЕСА_1; зобов'язано Київське міське управління юстиції видати ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на вказану частину майна та зобов'язано Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна зареєструвати за ОСОБА_3 право власності на вказану частину спадкового майна.

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо правомірності здійснення державної реєстрації права власності на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 як такої, що вчинено на виконання рішення суду.

У свою чергу, відповідно до пункту 5.1.2 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5 (z0157-02) , суд, органи внутрішніх справ, органи прокуратури, органи державної податкової служби, державні виконавці, нотаріуси, органи Служби безпеки України та інші органи державної влади (посадові особи), якщо запит зроблено у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених чинним законодавством України, отримують інформаційну довідку з Реєстру прав на бланку відповідного БТІ.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що довідку-характеристику від 03.01.2006 комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" видано на підставі запиту шостої Київської державної нотаріальної контори для оформлення спадкової справи на ім'я ОСОБА_4.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій щодо правомірності дій відповідача по видачі довідки-характеристики від 03.01.2006 №1135441.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи викладене, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій щодо недоведеності факту порушення прав та інтересів позивача з боку відповідача у сфері публічно-правових відносин, у зв'язку з чим погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а постанову Печерського районного суду міста Києва від 04 листопада 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.