здійснивши попередній розгляд касаційної скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 січня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Кароліно-Бугазської сільської ради Овідіопольського району Одеської області про визнання недійсним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

У грудні 2011 року позивачі звернулись із позовом до Кароліно-Бугазької сільської ради Овідіопольського району Одеської області (далі Кароліно-Бугазька сільрада) про визнання недійсним та скасування рішення від 28 листопада 2011 року № 336-УІ про відмову у передачі їм безоплатно у приватну спільну сумісну власність на рівні середньої земельної частки (паю) земельної ділянки площею 12 га, та зобов'язання безоплатно передати в приватну власність зазначену земельну ділянку для ведення фермерського господарства, присвоїти їй кадастровий номер і видати державний акт на право приватної власності.

Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 січня 2012 року залишеного без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до постановлення незаконних рішень.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07 травня 1998 року ОСОБА_2 отримано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, що розташована на території Кароліно-Бугазької сільради площею 12 га, для ведення селянського фермерського господарства.

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 є членами селянського фермерського господарства "Ткаченко ІК".

12 липня 2011 року позивачі звернулись до Кароліно-Бугазької сільради із заявою про передачу їм безоплатно у спільну сумісну власність вказану вище земельну ділянку на рівні середньої земельної частки (паю).

Рішенням №336 тринадцятої сесії УІ скликання Кароліно - Бугазської с/ради від 28 листопада 2011 року позивачам на підставі ст.38, 89 ЗК України, ч. 1 ст. 16, ч. І ст.24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ч.2 ст. 13 Закону України "Про фермерське господарство" було відмовлено в задоволенні вищевказаної заяви, в зв'язку з перспективою забудови цього району.

Відповідно до підпункту в) частини 3 статті 116 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних відносин) безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частин 6, 7, 11 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.

Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Судами встановлено, що відповідно рішення Одеської обласної ради №1190-V від 10 вересня 2010 року "Про зміну меж села Кароліно-Бугаз Кароліно-Бугазької сільської ради Овідіопольського району Одеської області" спірна земельна ділянка увійшла в межі населеного пункту - села Кароліно-Бугаз. Згідно рішення відповідача від 01.08.1997 року № 489 затверджено Генеральний план розвитку та забудови села Кароліно-Бугаз. Відповідно до Генерального плану забудови, спірна земельна ділянка передбачена під індивідуальну житлову та громадську забудову.

Відповідно до ст. 38 ЗК України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Статтею 39 ЗК України передбачено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновками судів, що підстави для задоволення позову відсутні.

Посилання скаржника на протиправність рішень про зміну меж населеного пункту та затвердження Генерального плану розвитку та забудови є необґрунтованим, оскільки вказані рішення не скасовані в передбаченому законом поряду, а отже є чинними.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтею 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

Касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 січня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 КАС України.