розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області про зобов'язання провести перерахунок пенсії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області на постанову Новоазовського районного суду Донецької області від 29 грудня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2011 року,

У грудні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області про зобов'язання провести перерахунок пенсії.

Постановою Новоазовського районного суду Донецької області від 29 грудня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2011 року, позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції у справі, Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області звернулось з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію за віком та продовжує працювати.

В червні 2010 року він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії. При проведенні перерахунку пенсії позивача була застосована середня заробітна плата по України за 2007 рік у розмірі 1197,91грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач повинен здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі -Закон) із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2009 рік.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.

Частиною четвертою статті 42 Закону встановлено, що в разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що показник заробітної плати для перерахунку пенсії визначається за двома можливими методами за вибором пенсіонера.

За першим методом розрахунок пенсії здійснюється із тієї заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.

При застосуванні другого методу змінюються лише ті показники розрахунку заробітної плати, на які здійснюється посилання в цій нормі (за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону).

За змістом частини першої статті 40 Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Слова "за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року" означають, що враховується вся заробітна плата, у тому числі і та, яку отримував пенсіонер після призначення пенсії.

Заробітна плата для обчислення пенсії в обох випадках розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 Закону: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс -середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії; Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + КзN); К -кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

На підставі наведеного можна дійти висновку, що заробітна плата, яку отримував пенсіонер, продовжуючи працювати після призначення йому пенсії, має значення для визначення додаткових коефіцієнтів заробітної плати за кожний відпрацьований місяць після призначення пенсії.

Таким чином, у наведеній формулі обчислення заробітної плати Зп = Зс х (Ск : К) змінними показниками є (Ск : К).

Зі змісту частини четвертої статті 42 Закону вбачається, що при обчисленні заробітної плати для перерахунку пенсії можуть бути змінені показники заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення пенсії, але не визначено, за який календарний рік береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України.

Виходячи з буквального тлумачення частини другої статті 40 Закону № 1058-IV цей показник повинен бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що застосування показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу по Україні, з якої сплачено страхові внески за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, не відповідає вимогам ст. 40 та частини 4 ст. 42 Закону.

Зважаючи на те, що пенсіонер має право обрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, в тому числі і з урахуванням заробітної плати, яку він отримував до моменту перерахунку пенсії, але не має права вимагати застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, управління ПФУ обґрунтовано відмовило позивачу у застосуванні показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

За таких обставин, дії відповідача щодо перерахунку пенсії позивача згідно статті 42 Закону не можна визнати неправомірними, рішення суддів є помилковими.

За правилами статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального права, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області задовольнити.

Постанову Новоазовського районного суду Донецької області від 29 грудня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2011 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області про зобов'язання провести перерахунок пенсії відмовити.