розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 квітня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради, про стягнення одноразової грошової компенсації за втрату годувальника згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради, про стягнення одноразової грошової компенсації за втрату годувальника згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (796-12) .

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 квітня 2011 року залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення судів першої та апеляційної інстанції та постановити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана не вірно, а доводи касаційної скарги є обґрунтованими і дають підстави, які передбачені статтями 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України для скасування судових рішень та постановлення нового судового рішення, з таких підстав.

Суди встановили, що позивач ОСОБА_2 є вдовою учасника ліквідації наслідків аварії Чорнобильської катастрофи ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 Інвалідність і смерть ОСОБА_3 настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. У зв'язку з чим, позивачу виплачено компенсацію у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів № 649 від 20 квітня 2007 року (649-2007-п) «Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в сумі 7586,00 грн.

Відповідно до абзацу 6 частини 1 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»одноразова компенсація сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується у розмірі 60 мінімальних заробітних плат.

Частиною 3 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визначено, що виплата одноразової компенсації, передбаченої абзацом 6 частини 1 статті 48 вказаного закону, здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент втрати годувальника.

Дію абзацу 6 частини 1 статті 48 та частини 3 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»було зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допоміг у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом України від 19.12.2006 року № 489-V (489-16) «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) зупинення дії абзацу 6 частини 1 статті 48 та частини 3 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним).

Оскільки на час смерті чоловіка ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1), а саме з 09.07.2007 була поновлена дія редакції статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», остання має право на отримання зазначеної компенсації саме у розмірі 60 мінімальних заробітних плат.

Колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не вірно визнали дії відповідача щодо недоплати ОСОБА_2 одноразової допомоги правомірними, оскільки розмір одноразової компенсації чітко визначений статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і при нарахуванні розміру і виплаті компенсації відповідач повинен був керуватися саме Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (796-12) , який має вищу юридичну силу ніж постанова Кабінету Міністрів України.

Також при прийнятті рішень суди не врахували, що померлий ОСОБА_3 відносився до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, був інвалідом 2-ої групи, і виплати, зазначені в статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проводяться протягом одного місяця з дня встановлення інвалідності чи смерті потерпілого.

Таким чином, суди попередніх інстанцій неправомірно застосували статтю 70 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік»згідно якої Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами, так як у позивача виникло право на отримання таких виплат ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто в день смерті її чоловіка, обмежень, щодо виплат встановлених вказаним Законом на 2009 рік не існувало, і відповідно, не було підстав застосовувати нормативний акт, яким керувалось управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради на час проведення нарахувань.

З огляду на викладене та враховуючи, що у справі зібрані всі докази, але суди встановивши всі обставини у справі дали неправильну оцінку доказам та не вірно зробили висновок про відмову в задоволенні позову, касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанції скасуванню, з постановленням нового судового рішення про задоволення позову.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 квітня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2011 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради про стягнення одноразової грошової компенсації за втрату годувальника згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (796-12) задовольнити.

Визнати неправомірною відмову управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 одноразової компенсації за втрату годувальника ОСОБА_3, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 60 мінімальних заробітних плат встановлених статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_2 одноразову компенсації за втрату годувальника ОСОБА_3, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 60 мінімальних заробітних плат встановлених статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради на користь ОСОБА_2 недоплачену суму одноразової компенсації за втрату годувальника у розмірі 37054 гривень.