розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі Донецької області про перерахунок пенсії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2011 року,

В березні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що отримує пенсію за віком та продовжує працювати. 10 січня 2011 року він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до вимог статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV (1058-15) ) із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2010 рік, тобто за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії. Проте управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі Донецької області провело перерахунок пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2007 рік, який був уже застосований відповідачем при попередньому перерахунку позивачу пенсії. Просив визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі Донецької області щодо перерахунку пенсії; зобов'язати відповідача перерахувати пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2010 рік.

Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 11 квітня 2011 року позов ОСОБА_1 було задоволено. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі Донецької області здійснити позивачу перерахунок пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2010 рік.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2011 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі Донецької області задоволено. Постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 11 квітня 2011 року скасовано. В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вказуючи на допущені, на думку позивача ОСОБА_1, судом апеляційної інстанції неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, позивач просить скасувати постановлене судове рішення апеляційного суду та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Під час розгляду справи по суті судом першої інстанції встановлено, що позивач в січні 2011 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до вимог статей 40, 42 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2010 рік, тобто за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії. Проте управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі Донецької області провело перерахунок пенсії позивача з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2007 рік, який був уже застосований відповідачем при попередньому перерахунку позивачу пенсії.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, послався на положення частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV відповідно до яких, на думку суду, для визначення заробітної плати для перерахунку пенсії береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, зазначив, що перерахунок пенсії на час спірних правовідносин проводиться відповідно статей 40, 42 Закону № 1058-IV, згідно яких показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, застосовується у розмірі, визначеному при призначенні пенсії, а не при її перерахунку.

Частиною четвертою статті 42 Закону № 1058-IV встановлено, що в разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що показник заробітної плати для перерахунку пенсії визначається за двома можливими методами за вибором пенсіонера.

За першим методом розрахунок пенсії здійснюється із тієї заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.

При застосуванні другого методу змінюються лише ті показники розрахунку заробітної плати, на які здійснюється посилання у цій нормі (за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону).

За змістом частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Слова «за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року»означають, що враховується вся заробітна плата, в тому числі і та, яку отримував пенсіонер після призначення пенсії.

Заробітна плата для обчислення пенсії в обох випадках розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 Закону № 1058-IV: Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс -середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;

Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзп);

К -кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

На підставі наведеного можна дійти висновку, що заробітна плата, яку отримував пенсіонер, продовжуючи працювати після призначення йому пенсії, має значення для визначення додаткових коефіцієнтів заробітної плати за кожний пропрацьований місяць після призначення пенсії.

Таким чином, у формулі обчислення заробітної плати Зп = Зс х (Ск : К) змінними показниками будуть (Ск : К).

У частині четвертій статті 42 Закону № 1058-IV зазначено, що при обчисленні заробітної плати для перерахунку пенсії можуть бути змінені показники заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення пенсії, але не зазначено, за який календарний рік береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України.

Виходячи з буквального тлумачення частини другої статті 40 Закону № 1058-IV цей показник повинен бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.

Отже, висновок апеляційного суду про те, що при перерахунку раніше призначеної пенсії на підставі статті 42 Закону № 1058-IV повинен враховуватись показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за рік, що передував року звернення за її призначенням, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для його скасування відсутні.