Товариство з обмеженою відповідальністю «Блейд-Екстрим»(далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська (далі -відповідач) про скасування рішення ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19 жовтня 2007 року № 002322303-18954/10/23-325 та першої податкової вимоги № 1/4118 від 05 грудня 2007 року (в редакції уточнення позовних вимог від 27 березня 2008 року).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2008 року позов задоволено. Скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 002322303-18954/10/23-325 від 19 жовтня 2007 року, прийняте ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська. Скасовано першу податкову вимогу № 1/4118 від 05 грудня 2007 року, прийняту ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2009 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2008 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2009 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, враховуючи межі касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська була проведена перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, а саме: господарської одиниці позивача -магазину «Драйв-спорт», що розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, пр-т К.Маркса, 111-а, та належить суб'єкту підприємницької діяльності -ТОВ «Блейд-Екстрим», за результатами якої було складено акт № від 09 жовтня 2007 року № 002460.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягало у невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків у розмірі 4300,15 грн. сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій у розмірі 1817,11 грн.

Від підписання матеріалів перевірки головний бухгалтер позивача -ОСОБА_1 відмовилася, про що було складено відповідний акт відмови.

19 жовтня 2007 року ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська на підставі вказаного акта перевірки прийняла рішення № 002322303-18954/10/23-325, яким на підставі статті 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»застосувала до ТОВ «Блейд-Екстрим»штрафні (фінансові) санкції у сумі 12415,20 грн.

Також 05 грудня 2007 року ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська була сформована та надіслана перша податкова вимога № 1/1418, якою ТОВ «Блейд-Екстрим»було повідомлено про наявність у нього податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями у розмірі 12415,20 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що грошові кошти у сумі, яка склали невідповідність та була вилучені перевіряючими із сейфу, були видані із місця проведення розрахунків з використанням операцій «службове внесення»та «службова видача», що відповідає вимогам пункту 4.5 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01 грудня 2000 року № 614 (z0105-01) , у зв'язку з чим підстави для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої статтею 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за порушення вимог пункту 13 статті 3 цього Закону відсутні. Також суди виходили з того, що штрафні (фінансові) санкцій, застосовані до позивача за порушення ним вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (265/95-ВР) , не є податковим зобов'язанням згідно положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (2181-14) та, відповідно, не можуть набувати статусу податкового боргу, у зв'язку з чим до таких санкцій не може застосовуватися порядок стягнення, визначений Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (2181-14) .

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин)у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що місце проведення розрахунків -місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01 грудня 2000 року № 614 (z0105-01) (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через реєстратор розрахункових операцій з використанням операцій «службове внесення»та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення»використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту. Не проводиться через реєстратор розрахункових операцій видача готівки, не пов'язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції «службове внесення».

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на місці проведення розрахунків на момент проведення сума коштів становила 1817,11 грн., що підтверджується Х-звітом реєстратора розрахункових операцій від 09 жовтня 2007 року № 449 (арк. справи 34), готівкові кошти у сумі 2483,04 грн., які склали невідповідність, були вилучені перевіряючими із сейфу, який знаходився поза межами місця проведення розрахунків.

Вказані кошти були видані з місця проведення розрахунків та зареєстровані через реєстратор розрахункових операцій з використанням операції «службова видача», що підтверджується службовими чеками від 08 жовтня 2007 року та 09 жовтня 2007 року (арк. справи 67) та оприбутковані в касі підприємства, що підтверджується прибутковими касовими ордерами (арк. справи 32-33).

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій спірним рішенням.

Правомірним є також висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для скасування першої податкової вимоги № 1/4118 від 05 грудня 2007 року, з огляду на те, що штрафні (фінансові) санкцій, застосовані згідно положень статті 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», не є податковим зобов'язанням згідно визначення, наведеного у Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (2181-14) , та, відповідно, не можуть набувати статусу податкового боргу, у зв'язку з чим до таких санкцій не може застосовуватися порядок стягнення, визначений Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (2181-14)

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська підлягає залишенню без задоволення, а постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2008 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2009 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2009 року залишити без змін.