ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 травня 2012 року м. Київ К/9991/14237/11
К/9991/14241/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_3 та Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області
на рішення Апеляційного суду Черкаської області від 24 червня 2010 року
у справі № 2-а-935/09
за позовом ОСОБА_3
до Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області
про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 18 листопада 2009 року позов ОСОБА_3 (далі -позивач) до Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області (далі -відповідач) задоволено частково. Визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області в перерахунку ОСОБА_3пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка виплачується йому у відповідності із статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 01 листопада 2006 року по 18 листопада 2009 року. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_3 за період з 01 листопада 2006 року по 18 листопада 2009 року державної пенсії по інвалідності в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який встановлений законами України про Державний бюджет України на відповідні роки, при цьому врахувати виплати, які проведені позивачу за вказаний період. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_3 за період з 01 листопада 2006 року по 18 листопада 2009 року щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який встановлений законами України про Державний бюджет України на відповідні роки, при цьому врахувати виплати, які проведені позивачу за вказаний період. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 24 червня 2010 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області задоволено частково. Постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 18 листопада 2009 року змінено. Визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області в перерахунку ОСОБА_3 пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка виплачується йому у відповідності із статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 21 липня 2008 року по 21 липня 2009 року. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_3 за період з 21 липня 2008 року по 21 липня 2009 року державної пенсії по інвалідності в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який встановлений законами України про Державний бюджет України на відповідні роки, при цьому врахувати виплати, які проведені позивачу за вказаний період. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_3 за період з 21 липня 2008 року по 21 липня 2009 року щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який встановлений законами України про Державний бюджет України на відповідні роки, при цьому врахувати виплати, які проведені позивачу за вказаний період. В іншій частині постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 18 листопада 2009 року залишено без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач та відповідач оскаржили їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України
ОСОБА_3 в поданій касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Апеляційного суду Черкаської області від 24 червня 2010 року та залишити без змін постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 18 листопада 2009 року.
В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, Управлінням Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області ставиться питання про скасування постановлених у справі судових рішень в частині задоволення позову та прийняття нового - про відмову в частковому задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційні скарги слід відхилити, виходячи з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії та інвалідом третьої групи.
Задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів з якими погоджується суд касаційної інстанції.
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам третьої групи - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно з частиною 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по третій групі інвалідності -шести мінімальних пенсій за віком.
Частиною 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
В свою чергу, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (107-17) статті 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» змінено та встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Крім того, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (107-17) статтю 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено у новій редакції, а саме -максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (796-12) , (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) зміни, внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (107-17) до статей 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано неконституційними.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшов вірного висновку, що виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачу, застосуванню підлягають стаття 50 та частина 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Крім того, колегія суддів погоджується з доводами суду апеляційної інстанції про необхідність застосування наслідків пропущення річного строку звернення до адміністративного суду, передбачених частиною 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки, на цьому наполягав відповідач, а позивачем, в свою чергу, доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду не надано.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Апеляційного суду Черкаської області від 24 червня 2010 року.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційні скарги ОСОБА_3 та Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області відхилити, а постанову Апеляційного суду Черкаської області від 24 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .
Головуючий
Судді
Рибченко А.О.
Голубєва Г.К.
Карась О.В.