розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року у справі №7/А-4479/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області про зобов’язання вчинити дії, -

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області провести перерахунок і виплату їй недоотриману суму щомісячної грошової допомоги як непрацюючому пенсіонеру, що проживає у зоні посиленого радіологічного контролю згідно ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"за 1999-2008 роки у розмірі 26867 грн. 80 коп. та визнати неправомірними дії відповідача.

Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 15 жовтня 2008 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року постанова суду першої інстанції скасована та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є непрацюючим пенсіонером.

У відповідності до ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються на одну мінімальну заробітну плату.

Визначаючи розмір доплати до пенсії відповідач керувався постановою Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"№ 836 від 26 липня 1996 року (836-96-п) , оскільки дію ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"було зупинено законами України про Державний бюджет України на відповіді роки.

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) Закон України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , яким зупинено на 2007 рік дію ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) .

Відповідно до п. 3 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" (489-16) втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 09 липня 2007 року.

Положення ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було змінено пп. 9 п. 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" (107-17) та викладено в такій редакції: "частини першу та другу статті 39 замінити однією частиною такого змісту: "Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".

Проте, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року (v010p710-08) Закон України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" (107-17) , яким обмежено права непрацюючих пенсіонерів які проживають в зоні посиленого радіологічного контролю на отримання доплати до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати - визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) .

Відповідно до п. 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік"втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 22 травня 2008 року.

Таким чином, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідач повинен був здійснювати виплати у відповідності до вимог ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області відхилити, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.