Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Нечитайла О.М.

Бившевої Л.І.

Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області

на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.04.2008

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.01.2010

у справі № 2-а-5148/2008

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області

про зобов’язання провести перерахунок доплати до пенсії

У грудні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області (далі –УПФ) про зобов’язання провести перерахунок доплати до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.04.2008, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.01.2010, позов задоволено частково. Зобов'язано УПФ провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_1 за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати, щомісячно починаючи з 09.07.2007 з розрахунку 440,00 грн., з 01.10.2010 з розрахунку 460,00 грн. до 01.01.2008.

В касаційній скарзі УПФ просить скасувати постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.04.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.01.2010 і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є непрацюючим пенсіонером, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає на території радіоактивного забруднення в м. Білій Церкві і має право на доплату до пенсії, передбачену статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 № 106 (106а-91-п) місто Біла Церква віднесене до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Частиною другою статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"від 28.02.1991 №796-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, тобто на 1 мінімальну заробітну плату. Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"від 19.12.2006 № 489-V (489-16) дію частини другої статті 39 зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 N 6-рп/2007 (v0a6p710-07) визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), положення пункту 30 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію частини другої статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, починаючи з 09.07.2007, відповідач зобов’язаний був нараховувати та виплачувати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання вимог статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"позивачу Управлінням Пенсійного фонду України щомісяця виплачувалися передбачена цією статтею виплата в розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"від 26.07.1996 №836 (836-96-п) .

Вирішуючи даний спір, суди попередніх інстанцій, з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами, обґрунтовано визнали, що при визначенні розміру згаданої виплати застосуванню підлягає саме стаття 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка істотно звужує обсяг установлених законом прав позивача.

Разом з тим, під час винесення рішення судом першої інстанції, на що не звернув уваги суд апеляційної інстанції, не встановлено кінцевих меж періоду, за який позивач має право на вказану доплату до пенсії, оскільки ним обґрунтовано наявність підстав такого нарахування за 2007 рік і на час прийняття рішення по справі цей період завершився.

Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись статтями 222, 225, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Біла Церква Київської області задовольнити частково.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.04.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.01.2010 змінити. Абзац 2 резолютивної частини постанови викласти в такій редакції: "Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_1 за проживання на території радіоактивного забруднення з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати визначеної статтею 76 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

В іншій частині судові рішення залишити без змін.

постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .