за позовною заявою ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області про визнання дій протиправними та стягнення невиплачених коштів,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області на постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 19 червня 2008 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року,

У лютому 2008 року ОСОБА_6 пред’явив у суді позов до Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області (далі –УПФ) про стягнення недоотриманої доплати до пенсії за проживання в зоні радіоактивного забруднення, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеній до 4 категорії та підвищення пенсії "дітям війни".

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що є громадянином, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, віднесений до 4 категорії та дитиною війни.

Просив суд (з урахуванням уточнених позовних вимог) визнати дії УПФ щодо обмеження розміру належних йому виплат за статтями 39 та 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"та статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"протиправними та стягнути на його користь 5097 гривень 60 копійок –щомісячної доплати до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю за 2007 рік; 1858 гривень 77 копійок –додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як особі віднесеній до 4-ї категорії за 2005 –2007 роки; 1453 гривні 50 копійок –підвищення пенсії як "дитині війни"за 2007 рік.

Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 19 червня 2008 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано дії УПФ щодо відмови ОСОБА_6 у виплаті недоотриманих сум, передбачених Законами України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) та "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) протиправними. Стягнуто на користь позивача з УПФ 5097 гривень 60 копійок щомісячної доплати до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю за 2007 рік, 1249 гривень 35 копійок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як особі, віднесеній до 4 категорії за 2005, 2007 роки та 1453 гривень 50 копійок підвищення пенсії як дитині війни за 2007 рік. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року постанову суду першої інстанції скасовано. Зобов’язано УПФ провести перерахунок доплати до пенсійного забезпечення ОСОБА_6 відповідно до вимог статей 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"та відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги УПФ посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, у зв’язку з чим ставить питання про скасування ухвалених ними рішень.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни та непрацюючим пенсіонером, який постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 –населеному пункті, що належить до території радіоактивного забруднення, яку віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Суд апеляційної інстанції, скасувавши рішення суду першої інстанції, задовольнив позовні вимоги позивача лише за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та виходив з того, що вони стосуються стягнення одноразової допомоги до 5-го травня відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) .

Проте, з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитись неможна, виходячи з такого.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 5 своєї постанови від 1 листопада 1996 року № 9 (v0009700-96) "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", судам при розгляді справи необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції (254к/96-ВР) , так і закону.

Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Частинами першою та другою статті 39 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, пенсія підвищується у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Отже, Законом (796-12) передбачалася доплата до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, у сумі, кратній мінімальній заробітній платі, що склалася на відповідний період, і не визначена можливість встановлення конкретних сум компенсацій і доплат. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (836-96-п) , усупереч Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) (який встановив розмір щомісячних допомоги та доплати як величину кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати) установлено конкретні розміри таких допомоги й доплати у твердій грошовій сумі.

Дію положень статті 39 цього Закону було зупинено на 2007 рік в частині виплат компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) . Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) визнані неконституційними положення пункту 30 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії статті 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"в частині виплат компенсацій і допомог у розмірах, відповідно до мінімальної заробітної плати.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відтак, УПФ зобов’язано здійснити перерахунок підвищення пенсії позивачу згідно статті 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року.

Що стосується додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 4, то відповідно до статті 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"вона встановлюється у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, вихідним критерієм обрахунку додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"від 9 липня 2003 року № 1058-ІV, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Розрахунок пенсії позивачу проведено відповідачем, виходячи із розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" (1-2002-п) , що складає 19 гривень 91 копійку.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, колегія суддів вважає, що при розрахунку додаткової пенсії, передбаченої статтею 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню при її обчисленні підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Оскільки ж УПФ не привело розмір пенсії позивача у відповідність до норм чинного законодавства, то такий перерахунок має бути здійснений за 2005 –2007 роки.

Стосовно позовних вимог щодо підвищення пенсії "дітям війни", то у 2007 році дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"була зупинена статтею 111 Закону України від 19 грудня 2006 року "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (з урахуванням положень пункту 12 статті 71 цього закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виплачується лише особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) ). Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"щодо зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"указана правова норма втратила чинність і застосуванню не підлягала, то УПФ з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року повинно було нараховувати та сплачувати позивачу підвищення пенсії, передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області задовольнити частково.

Постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 19 червня 2008 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_6 задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області перерахувати та виплатити ОСОБА_6:

підвищення пенсії згідно статті 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на відповідний період Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) ;

додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 4-ї категорії, відповідно до статті 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом за період 2005 –2007 роки;

пенсію з підвищенням її як "дитині війни"на 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", і провести відповідні виплати за період із 9 липня по 31 грудня 2007 року.