ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"11" листопада 2010 р. м. Київ К-7457/07
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Карась О.В., Рибченко А.О., Степашко О.І.,Усенко Є.А.,
при секретарі Сватко А.О.
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова (далі –ДПІ)
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.2007
у справі № 5/2682-13/332А
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазресурс"(далі –ТОВ "Укргазресурс")
до ДПІ
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.
За результатами розгляду касаційних скарг Вищий адміністративний суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов подано про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ від 29.12.2005 № 0003572300/023-0/22834, згідно з яким ТОВ "Укргазресурс"визначено позивачеві податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 151 390 грн. (у тому числі 113 400 грн. за основним платежем та 37 990 грн. штрафних санкцій).
Постановою господарського суду Львівської області від 11.12.2006 позов задоволено частково; оспорюване податкове повідомлення-рішення скасовано в частині визначення позивачеві податкового зобов’язання у сумі 27900 грн. (у тому числі 18600 грн. за основним платежем та 9300 грн. штрафних санкцій). Назване рішення суду мотивовано тим, що:
валовий дохід від реалізації нафтопродуктів у попередньому звітному податковому періоді було обчислено позивачем з урахуванням наданих знижок, що виключає обґрунтованість відповідного заниження валових доходів у перевірений період шляхом відображення "червоним сторно"цих знижок;
відсутність основних транспортних документів (як-от –товарно-транспортних накладних, дорожніх листів, актів заміру) на підтвердження факту понесення позивачем витрат на оплату послуг перевезення свідчить про незаконність включення цих витрат до валових витрат підприємства;
вчинення нотаріальних дій не передбачає оформлення актів виконаних робіт, а тому відсутність цих актів не є перешкодою для включення витрат на оплату нотаріальних послуг до валових витрат позивача;
ТОВ "Укргазресурс"було порушено вимоги підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства"під час відображення в податковому обліку операцій з купівлі-продажу частки у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю "4П"(далі –ТОВ "4П");
операції з придбання часток у статутному фонді інших товариств є за своєю правовою природою здійсненням інвестиційної діяльності, а тому порядок їх обліку має здійснюватися за правилами підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства".
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.2007 назване рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено; оспорюване податкове повідомлення-рішення визнано недійсним. У прийнятті цієї постанови апеляційний суд виходив з того, що:
заниження позивачем валового доходу у перевіреному періоді на суму завищення валового доходу в ІІ кварталі 2004 року в цілому не призвело до заниження податкового зобов’язання з податку на прибуток;
надані позивачем акти виконаних робіт та товарно-транспортні накладні є належним документальним підтвердженням витрат позивача на оплату послуг перевезення;
включення позивачем до складу валових витрат у ІІІ кварталі 2004 року витрат, понесених ТОВ "Укргазресурс"у зв’язку з придбанням частки у статутному фонді ТОВ "4П", що відбулося 16.09.2002, обумовлюється правом платника на самостійне виправлення допущених помилок за попередні звітні періоди протягом строку, встановленого підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами";
підпункт 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства"не містить будь-яких обмежень щодо порядку обліку витрат на придбання корпоративних прав в залежності від того, чи підпадають такі операції під визначення інвестиційної діяльності.
У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду зі справи, посилаючись на помилкове скасування апеляційним судом правильної та вмотивованої постанови суду першої інстанції.
Представники сторін у судове засідання не з’явились.
Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ДПІ з урахуванням такого.
Судовими інстанціями у розгляді даної справи встановлено, що:
- ДПІ було проведено комплексну планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ "Укргазресурс"за період з 01.07.2004 по 30.06.2005, оформлену актом від 15.12.2005 № 373/23-0/31215293;
- за наслідками цієї перевірки податковим органом було прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, згідно з яким ТОВ "Укргазресурс"визначено позивачеві податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 151 390 грн. (у тому числі 113 400 грн. за основним платежем та 37 990 грн. штрафних санкцій);
- підставою для прийняття цього рішення слугували такі обставини:
включення позивачем до валового доходу в ІІІ кварталі 2004 року вартості реалізованих комісіонерами нафтопродуктів у сумі 310 465,8 тис. грн., тоді як згідно зі звітами комісіонерів у цьому періоді фактично реалізовано нафтопродукти на суму 310 533,3 тис.грн.;
віднесення позивачем до складу валових витрат підприємства витрати на оплату послуг з перевезення вантажу, наданих відкритим акціонерним товариством "Вінницьке автотранспортне підприємство № 10554", при відсутності товарно-транспортних накладних та інших документів, які підтверджують власне факт виконання цих послуг, а також інформацію про маршрут перевезення, номери та марки машин, які здійснили таке перевезення, номери шляхових листів;
включення ТОВ "Укргазресурс"до валових витрат вартості нотаріальних послуг без наявності актів прийому-передачі цих послуг;
відображення у складі витрат на здійснення операцій з цінними паперами у IV кварталі 2004 року витрат у сумі 1056,2 тис. грн., які не підтверджені документально;
включення до витрат у зв’язку з придбанням цінних паперів вартості часток у статутних фондах інших господарських товариств, придбаних позивачем у IV кварталі 2004 року, у сумі 2800 тис. грн.;
продаж протягом березня-червня 2005 року акцій за ціною, яка є нижчою ціни їх придбання.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону (334/94-ВР) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
В силу вимог підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Пунктом 5.11 статті 5 названого Закону заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі (334/94-ВР) .
У розгляді цієї справи судові інстанції дійшли різних висновків щодо наявності документального підтвердження факту понесення позивачем витрат на оплату послуг з перевезення вантажів як підстави для включення цих витрат до складу валових витрат ТОВ "Укргазресурс". Так, місцевий суд, відмовляючи в позові у цій частині, послався на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних та подорожніх листів. Водночас з огляду на те, що Законом не визначено переліку документів, які мають підтверджувати ті чи інші витрати платника, та з урахуванням наявних у матеріалах справи актів завершення робіт, підписаних ТОВ "Укргазресурс"та відкритим акціонерним товариством "Вінницьке автотранспортне підприємство № 10554", а також товарно-транспортних накладних слід погодитися з висновком апеляційного суду про правомірність включення позивачем цих витрат до валових витрат підприємства.
Правильною є і надана апеляційним судом оцінка обставин справи, відповідно до якої заниження позивачем валового доходу у перевіреному періоді, спричинене завищенням валового доходу у попередньому звітному періоді з огляду на неврахування ТОВ "Укргазресурс"знижок, наданих покупцям під час реалізації нафтопродуктів, не тягне за собою заниження податкового зобов’язання з податку на прибуток в цілому, а відтак не може слугувати підставою для донарахування податковим органом відповідного зобов’язання. Висновок місцевого суду на те, що формування валових доходів позивачем у попередній звітний період здійснювалося з врахуванням наданих знижок, ґрунтується виключно на наявних у матеріалах справи звітах комісіонерів, які лише засвідчують власне факт надання знижок, однак жодним чином не вказують на порядок відображення позивачем цих знижок у бухгалтерському та податковому обліку підприємства.
Згідно з підпунктом 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.
Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.
Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.
В силу вимог підпункту 7.6.2 пункту 7.6 цієї ж статті Закону (334/94-ВР) норми цього пункту поширюються на платників податку - торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами. Те саме стосується обліку операцій таких платників податку з придбання або продажу корпоративних прав, відмінних від акцій.
При цьому згідно з підпунктом 7.6.3 пункту 7.6 статті 7 вказаного Закону під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.
Отже, в силу установленого судами факту понесення позивачем фактичних витрат під час придбання часток у статутному фонді ТОВ "4П", а також у зв’язку з придбанням часток у статутних фондах господарських товариств з огляду на право позивача на виправлення самостійно виявленої помилки у податкових деклараціях за попередні періоди слід погодитися з висновком апеляційного суду про обґрунтованість включення ТОВ "Укргазресурс"до валових витрат підприємства витрат на придбання вказаних корпоративних прав.
З урахуванням викладеного підстав для скасування оскаржуваної постанови апеляційної інстанції не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова залишити без задоволення.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.2007 у справі № 5/2682-13/332А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в порядку статей 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:
М.І. Костенко
судді:
О.В. Карась
А.О. Рибченко
О.І. Степашко
Є.А. Усенко