Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Гордійчук М.П.

Леонтович К.Г.

Харченка В.В.

Чалого С. Я.

Черпіцької Л.Т.

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої суми щорічної грошової допомоги на оздоровлення, -

Постановою Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 03 червня 2008 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача недоотриману щорічну допомогу на оздоровлення за 2004-2005 роки у розмірі 2 376 грн. 50 коп.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2008 року апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції змінено доповнено резолютивну частину рішення суду першої інстанції, визнано неправомірними дії відповідача при нарахуванні позивачу щорічної допомоги на оздоровлення в 2004,2007 роках.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради звернулось з касаційною скаргою, у якій просить рішення суду першої та апеляційної інстанцій скасувати, та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи І категорії, 3 групи інвалідності, і йому відповідно до вимог ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"№ 796-ХП від 28.02.1991 року підлягають сплаті одноразові щорічні компенсації на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних розмірів заробітної плати, встановленої на момент її виплати. У 2004 році відповідачем виплачено позивачу щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 21.50 грн., у 2005 році виплачено 90,00 грн. встановлену постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996р. (836-96-п)

Судова колегія погоджується з доводами судів про те, що встановлений ще в 1996 році постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996р. (836-96-п) розмір щорічної допомоги на оздоровлення протягом тривалих років ( до прийняття постанови Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.05 (562-2005-п) р) не змінювався і не відповідає розміру, встановленому іншими законами України. З 1996р. по 2005р. розмір мінімальної заробітної плати, регулярно зростав. При цьому, закони не містили обмежень щодо застосування статті 48 Закону № 796-ХІІ. Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме стаття 48 Закону № 796-ХІІ та стаття 1 Закону № 372-ІV, а не постанови Кабінету Міністрів України № 836 (836-96-п) , 562 (562-2005-п) .

За таких обставин та з урахуванням вимог статті 48 Закону № 796-ХІІ, висновки судів попередніх інстанцій про те, що Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради повинно виплатити позивачеві щорічну допомогу на оздоровлення за 2004,2005 рік, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виникнення права на виплату, є обґрунтованими.

Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанції повно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтею 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Совєтської районної адміністрації Макіївської міської ради залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2008 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку ст.ст. 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.