ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"10" листопада 2010 р. м. Київ К-23774/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :
Суддів: Бутенка В.І.,
Лиски Т.О. (доповідач),
Гашицького О.В.,
Малиніна В.В.,
Ситникова О.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя про визнання незаконними дій, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя на постанову Київського районного суду м.Сімферополя від 17 червня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2008 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
В грудні 2007 року ОСОБА_5 звернулась до Київського районного суду м.Сімферополя з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії.
Постановою Київського районного суду м.Сімферополя від 17 червня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2009 року, позов ОСОБА_5 було задоволено.
У касаційній скарзі на вказані судові рішення Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя ставить питання про їх скасування в зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та просить постановити нове рішення яким в задоволенні позовних вимог позивачки відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що після народження дитини позивач відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12)
отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
При нарахуванні та виплаті позивачу цього виду державної допомоги у 2007 році відповідач керувався статтею 56 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", якою передбачено, що у 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12)
здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, а також пунктом 14 статті 71 Закону України "Про держаний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12)
.
Призначення державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачено статтею 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
У відповідності до статті 13 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"(в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 15 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) зазначеного закону встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 1 січня –434,00 гривень, з 1 квітня –463,00 гривень, з 1 жовтня –470,00 гривень.
Пунктом 14 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, було зупинено дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12)
на 2007 рік.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07)
пункт 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"було визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР)
(є неконституційним).
Отже, судами правомірно покладено обов’язок на Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя виплачувати з 09 липня 2007року, грошову допомогу ОСОБА_5 по догляду за дитиною у розмірах встановлених ч.1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя на постанову Київського районного суду м.Сімферополя від 17 червня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2008 року - залишити без задоволення, а постанову постанову Київського районного суду м.Сімферополя від 17 червня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2008 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Судді: