провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Харцизьку Донецької області про перерахунок пенсії за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2009 року,

У липні 2008 року позивач звернувся в суд із позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Харцизьку Донецької області про визнання дій незаконними щодо відмови у призначені пенсії по інвалідності згідно з ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, згідно зі ст. 50 цього ж Закону, та зобов’язати провести перерахунок державної пенсію як інваліду, захворювання якого пов’язане з наслідками Чорнобильської катастрофи для інвалідів 3 групи в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, а також призначити щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі: інвалідам 3 групи –50%, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, починаючи з 24.06.2008 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2008 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахуванні позивачу основної та додаткової пенсії відповідно до ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов’язано здійснити перерахунок пенсії позивачеві з 01.07.2008 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2009 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивач є інвалідом 3 групи внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в м. Харцизьку Донецької області, де отримує пенсію по інвалідності, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) .

Зі справи вбачається, що позивачці, відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", призначена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Проте ці виплати здійснюються відповідачем з розрахункової величини 19 грн. 91 коп. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року №1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів. Фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" (1-2002-п) .

Частина 3 ст. 46 Конституції України передбачає, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму встановленого Законом (796-12) .

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року (1058-15) № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Абзацем другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною З статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, З, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статна 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, Призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у відповідних розмірах. зокрема інвалідам 3 групи –50 в% мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Згідно ч.3 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсія у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 3 групі інвалідності –6 мінімальних пенсій за віком.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України "Про прожитковий мінімум"від 15 липня 1999 року (966-14) № 966-14, а також Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (2017-14) "від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст. 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Пунктом 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) були внесені зміни, у тому числі, до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"встановлено розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, зокрема для інвалідів 3 групи –учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС –180% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ст.. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких Законів України", прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік затверджений у наступному розмірі з 01 січня –470 грн., з 01 квітня 481 грн., з 01 липня - 482 грн., з 01 жовтня –498 грн.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року (v010p710-08) у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"від 28 грудня 2007 року № 107-УІ (107-17) і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) визнані такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), у тому числі, положення п. 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) .

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Задовольняючи частково позов, суд вірно виходив з того, що відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачеві з 01.07.2008 року.

З огляду на викладене, постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області залишити без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2009 року залишити без змін.