Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Васильченко Н.В., Кравченко О.О., Леонтович К.Г., Цуркана М.І. Черпіцької Л.Т.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції м. Донецька на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2009 року у справі № 2-а-10829/09/0570 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька до Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції м. Донецька про визнання незаконними дій державного виконавця, -

У липні 2009 року Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька звернулося в суд з позовом до Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції м. Донецька, в якому просило визнати незаконними дії відповідача та скасувати постанову державного виконавця від 23.04.2009 р. про зупинення виконавчого провадження по виконанню в примусовому порядку виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду №2-а-14152/08 від 26.03.2009 р. на суму 13599,01 грн., а також зобов’язати відповідача відновити виконавче провадження.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 липня 2009 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2009 року скасоване рішення суду першої інстанції та ухвалене нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Справа № К-18932/10 Доповідач: Леонтович К.Г.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції м. Донецька звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, постановою державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку від 16.04.2009 р. відкрите виконавче провадження з виконання виконавчого листа в адміністративній справі № 2-а-14152/08 про стягнення з ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" на користь управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька заборгованості у сумі 13599,01 грн.

Зазначене виконавче провадження було 23.04.2009 р. зупинене постановою державного виконавця на підставі п. 15 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку із внесенням боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.2005 р. (2711-15) № 2711.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" внесене до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, яке бере участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) .

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-ІУ (1058-15) " кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є страховими внесками, не відносяться до податків і страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних дні з дня закінчення цього періоду, а гірничі підприємства зобов'язані сплачувати страхові внески не пізніше як через 28 календарних дні з дня закінчення цього періоду.

Згідно ст. 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Пункт 1.3. ст. 1 вказаного Закону до учасників розрахунків відносяться підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її гашення на умовах, визначених цим Законом.

Згідно п. 1.4. ст. 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена власниками розрахунків на розрахункову дату, яка: 1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносії", відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена; 2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих; 3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного іклу Міністерства палива та енергетики України; 4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожити енергоносії; 5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів. Наведеною нормою встановлений вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) , на які поширюється п.15 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження.

Виходячи з норм Закону України "Про заходи, спрямовані па забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) дія цього Закону поширюється на паливно-енергетичні підприємства та суб'єкти господарської діяльності, перераховані в 1.3. ст. 1 наведеного Закону щодо заборгованості, що виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії. Згідно наведених норм Закону позивач не відноситься до учасників розрахунків, борг відповідача не відноситься до боргу у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за несплату електроенергії або податкового боргу, спірний борг виник внаслідок несплати обов'язкових страхових внесків, на які не поширюється податкове законодавство та Закон України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування Підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) .

Відповідно до ч.4 ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески не включаються до податків та інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство.

Виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечать цьому Закону. Таким чином, спірні правовідносини щодо стягнення страхових внесків не поширюються на вимоги ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про визнання незаконними дії відповідача та скасувати постанову державного виконавця від 23.04.2009 р. про зупинення виконавчого провадження по виконанню в примусовому порядку виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду №2-а-14152/08 від 26.03.2009 р. на суму 13599,01 грн., а також зобов’язання відповідача відновити виконавче провадження.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції м. Донецька –відхилити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2009 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.