Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Бим М.Є. (доповідач), Васильченко Н.В., Гончар Л.Я., Кравченко О.О., Цуркана М.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 вересня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 січня 2010 року у справі №2-а-13294/08 за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві про зобов’язання вчинити дії, -

Позивач звернулась до суду з позовом про зобов’язання провести перерахунок доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, встановивши її на рівні однієї мінімальної заробітної плати з 01.07.2007 року. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"має право як непрацююча пенсіонерка на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, але відповідачем вказана доплата проводиться в значно нижчому розмірі.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 вересня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 січня 2010 року, позовні вимоги задоволено частково. Зобов’язано відповідача провести позивачці перерахунок доплати до пенсії відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати з розрахунку 440грн. щомісячно за період з 09.07.2007р. по 01.10.2007р. та з розрахунку 460грн. щомісячно за період з 01.10.2007р. по 31.12.2007р.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач є непрацюючим пенсіонером та зареєстрований і постійно проживає в м. Біла Церква, яке відповідно до Постанови КМ УРСР від 23.07.1991 № 106, віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться оплата в таких розмірах: - у зоні посиленого радіоекологічного контролю –одна мінімальна заробітна плата.

Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених ч. 1 ст. 39 вищезазначеного Закону (ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Відповідачем виплачувалась доплата до пенсії позивачу відповідно до вимог постанови КМ України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"№ 836 (836-96-п) .

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" (489-16) дію положень ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"на 2007 рік було зупинено в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Однак, Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року (v0a6p710-07) № 6-рп визнано неконституційними деякі положення Законів України "Про Державний бюджет на 2007 рік" (489-16) , зокрема п. 30 ст. 71 зазначеного Закону, яким було призупинено дію ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.

Враховуючи наведене, суди дійшли правильного висновку про те, що позивач має право на доплату до пенсії на рівні однієї мінімальної заробітної плати з 9.07.2007 року, яка, відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (1119-16) з 1.07.2007 року становить 440 грн., а з 01.10.2007 року –460 грн.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві відхилити, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 вересня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 січня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.