провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області на постанову Дмитровського міського суду Донецької області від 11 червня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області про зобов’язання вчинити певні дії, -

У травні 2009 року ОСОБА_5 звернулась з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області про визнання неправомірною бездіяльності відповідача та зобов’язання нарахувати та виплатити, як дитині війни –державну соціальну підтримку-підвищення до пенсії за 2006-2008 роки.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1 (а.с.8), знаходиться на обліку Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області та отримує пенсію за віком, а тому відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни'їй повинна виплачуватись державна соціальна підтримка у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Вказана соціальна підтримка їй не виплачувалась.

Постановою Дмитровського міського суду Донецької області від 11 червня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2009 року, позов задоволено частково. Визнано дії відповідача неправомірними та зобов’язано відповідача здійснити нарахування на користь позивачки підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року в загальній сумі 715,23 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На вказані судові рішення Управлінням Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області подана касаційна скарга, у якій ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що касаційна скарга Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області задоволенню не підлягає з таких підстав.

Враховуючи що касаційну скаргу подано відповідачем - Управлінням Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області на судові рішення - постанову Дмитровського міського суду Донецької області від 11 червня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2009 року, якими позовні вимоги задоволені лише за 2008 рік, судова колегія відповідно до ст. 220 КАС України перевіряє справу у межах касаційної скарги - в частині законності судових рішень за 2008 рік.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1 (а.с.8), знаходиться на обліку Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області та отримує пенсію за віком, а тому відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни'їй повинна виплачуватись державна соціальна підтримка у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Вказана соціальна підтримка їй не виплачувалась.

Приймаючи рішення про задоволення позову за 2008 рік, суди вірно виходили з того, що період нарахування виплат за цей рік має обчислюватись з 22.05.2008 року - з дня ухвалення Конституційним Судом рішення щодо неконституційності п.41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) .

Що стосується доводів відповідача про те, що поняття "мінімальна пенсія за віком", про яке йдеться в ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом (1058-15) і не стосується "дітей війни"відповідно до ст. 6 Закону, то вони є безпідставними.

Положення ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення "Про Пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) рішення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України в судовому засіданні відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області відхилити, а постанову Дмитровського міського суду Донецької області від 11 червня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у порядку та у строки, передбачені статтями 235- 238 КАС України.