ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ К-2118/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Гордійчук М.П., Кравченко О.О., Леонтович К.Г., Островича С.Е., Черпіцької Л.Т.,
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Харкові ради на постанову Київського районного суду м. Харкова від 2 квітня 2009 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року у справі №2а-69/09/16 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Харкові ради, Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними, -
в с т а н о в и л а :
У січні 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Харкові ради, Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог просила: визнати протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у місті Харкові ради у призначенні та перерахунку їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 та 2008 роки у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, у встановленні її у вказаному розмірі до досягнення дитиною трирічного віку та у виплаті недоплачених сум цієї допомоги; визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у місті Харкові ради та Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації щодо не здійснення їй перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007-2008 роки у розмірі, який щомісячно дорівнює прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років та у нездійсненні виплат недоплаченої суми цієї допомоги; зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у місті Харкові ради призначити їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з 01.01.2007 року по 06.04.2009 року; зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у місті Харкові ради здійснити перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 та 2008 роки у розмірі, який щомісячно дорівнює прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років та виплатити недоплачену суму цієї допомоги за 2007 та 2008 року; зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у місті Харкові ради та Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації виплатити їй недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік у розмірі 4261,50 грн. та за період часу з січня по листопад 2008 року у розмірі 4171 грн.
Постановою Київського районного суду м. Харкова від 2 квітня 2009 року позовні вимоги задоволені частково. Визнані неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у місті Харкові ради щодо призначення та перерахунку ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року; визнано неправомірними дії Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації щодо виплати ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року; зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення провести перерахунок та призначити ОСОБА_1 грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в редакції станом на 09.07.2007 р. за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року з урахуванням сум, що отримані нею згідно зі ст. 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"; зобов'язано Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в редакції станом на 09.07.2007 року за періоди з 09.07.207 року по 31.12.2007 року з урахуванням сум, що отримані нею згідно зі ст. 56 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік". В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року скасоване рішення суду в частині визнання неправомірними дій Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у місті Харкові ради щодо призначення та перерахунку ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по листопад 2007 року; визнання неправомірними дій Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації щодо виплати ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року; зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення провести перерахунок та призначити ОСОБА_1 грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в редакції станом на 09.07.2007 року за періоди з 09.07.2007 року по листопад 2007 року з урахуванням сум, що отримані нею згідно зі ст. 56 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік"; зобов'язання Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в редакції станом на 09.07.2007 року за періоди з 09.07.207 року по 31.12.2007 року з урахуванням сум, що отримані нею згідно зі ст. 56 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік".
В цій частині ухвалене нове судове рішення про зобов’язання Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у місті Харкові ради здійснити дії щодо виплати донарахованих сум, а в іншій частині у позові відмовити.
В решті рішення суду першої інстанції залишене без змін.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Харкові ради звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народила сина ОСОБА_2 ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Київської районної у місті Харкові ради щодо отримання державної допомоги на дитину до досягнення ним трирічного віку.
Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як особі, не застрахованій в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, була призначена ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) з 07.06.2006 р. по 06.04.2009 р. у розмірі 90 грн. на місяць, з 1 січня 2008 р. розмір допомоги складає 130,00 грн. на місяць.
Позивачу з червня 2006 року по грудень 2007 року проводилася виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як незастрахованій особі в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 30 грн. у відповідності до абзацу 3 частини другої статті 56 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" від 38,37 грн. до 110,88 грн.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими Законами України. Згідно ст. 3 зазначеного Закону одним з видів державної допомоги сім'ям є допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у ч.1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", згідно якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Статтею 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" у 2007 році щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) передбачена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (неконституційними), положення ст. 56 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік". Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного Закону, що визнані неконституційними. Положення ст. 56 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто з 09.07.2007 року.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України відповідач з 09.07.2007 року повинен був діяти у відповідності з нормою ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" призначати та здійснювати позивачу нарахування допомоги у розмірі встановленого законом, на рівні прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Разом з тим, суд першої інстанції, визнаючи, що позивачем не пропущено строк звернення до адміністративного суду, помилково виходив з того, що порушення прав позивача тривало з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р.
Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції в цій частині обґрунтовано виходив з наступного.
Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений річний строк звернення до адміністративного суду. Позивачка звернулася до суду з позовом 29.12.2008 року. Таким чином, враховуючи річний строк звернення до суду, права позивача підлягають захисту з 29 грудня 2007 року, тобто по виплатах з грудня 2007 року. Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Пропуск строку звернення до суду позивач мотивує тим, що на її думку вона могла у будь-який час звернутись з вимогою перерахунку недоплачених сум.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України річний строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Необізнаність позивача з вимогами діючого законодавства України не може свідчити про те, що вона не могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, оскільки питання нарахування та виплати в 2007 році допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку врегульовані опублікованими у встановленому порядку Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року (v0a6p710-07) , законодавчими та підзаконними нормативно-правовими актами. Апеляційним судом встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалася позивачу щомісячно.
Тобто, позивач мала можливість дізнатися про відповідність отриманого розміру допомоги вимогам діючого законодавства України в кожному окремому випадку отримання суми допомоги за певний місяць. Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, як підстава для відмови в задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Судами також встановлено, що відповідач наполягав на відмові в задоволенні позову з підстав пропущення строку для звернення до адміністративного суду, встановленою ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Таким чином, наявні достатні підстави для відмови у задоволенні адміністративного позову щодо перерахунку допомоги за 2007 рік, оскільки позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду з позовом.
Крім того, судом першої інстанції прийняте рішення щодо зобов’язання вчинити дії неналежного відповідача, оскільки належним є Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Харкові ради, яке здійснює перерахунок та виплату спірних сум. Інші органи залучені до участі у справі безпосередньо не перебувають в відносинах щодо спірних виплат з позивачем.
Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснює лише технічну роботу щодо виплат громадянам в певних районах міста та області на підставі розпоряджень УПСЗН.
Саме місцевий орган праці та соціального захисту є тим органом, якій безпосередньо відповідає від імені держави щодо забезпечення належних виплат конкретному громадянину, при цьому питання фінансування цих органів не є питаннями громадянина, і не впливають на його права. Тому саме Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Харкові ради є належним відповідачем яке повинно здійснити дії по поновленню прав позивача.
Щодо позовних вимог за 2008 рік, суди прийшли до вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог за цей період, оскільки виплата щомісячної соціальної допомоги по догляду за дитиною за 2008 рік була проведена згідно ч.1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (в редакції закону від 28.12.2007р. (107-17) ), положення якого є діючими, рішень Конституційного Суду України щодо неконституційності норм вищевказаного закону відсутнє.
Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Харкові ради – відхилити.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.Г. Леонтович