Постановою Господарського суду Полтавської області від 19 вересня 2007 року задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Агро"(далі –ТОВ, позивач): визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції Полтавської області (далі –ОДПІ, відповідач) № 0000092201/0/2934 від 12 грудня 2006 року.

Судове рішення суду першої інстанції вмотивовано тим, що укладеною між Україною та Королівством Нідерландів Конвенцією про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно не передбачено подання довідок на підтвердження того, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір.

Крім того, судом зазначено, що відповідно до підпункту "й"пункту 13.1 статті 13 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств"в редакції Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР (283/97-ВР) (із змінами і доповненнями; далі – Закон № 334/94-ВР (334/94-ВР) ) об’єктом оподаткування є інші доходи від здійснення нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг з міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Отримані нерезидентом від позивача доходи є компенсацією вартості виконаних робіт (наданих послуг), а тому підпадають під передбачений зазначеною нормою виняток. Відповідач не навів нормативного обґрунтування підстав віднесення отриманої нерезидентом компенсації вартості виконаних робіт (наданих послуг) до інших доходів.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2008 року постанову суду першої інстанції скасовано та відмовлено ТОВ в задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з того, що нерезидентом позивачу у справі надавались послуги та виконувались роботи, які підпадають під послуги типу "інжиніринг". Надання вказаних послуг та виконання робіт нерезидентом здійснювалось на митній території України. В зв’язку з цим, оподаткування доходів, отриманих нерезидентом з джерелом їх походження з України, повинно здійснюватись згідно з правилами, встановленими пунктом 13.2 статті 13 Закону № 334/94-ВР, за ставкою в розмірі 15% від їх суми та за їх рахунок, якщо інше не передбачено нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Також суд послався на ненадання позивачем довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент - фірма "Прогрейн Євразія Б.В.", є резидентом країни з якою укладено міжнародний договір, за умови наявності якої позивач мав право не утримувати з доходів нерезидента податок на прибуток в розмірі 15%.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ оскаржило її в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, ТОВ просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2008 року та залишити в силі постанову Господарського суду Полтавської області від 19 вересня 2007 року.

ОДПІ в запереченні на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції –без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на слідуюче.

Судами встановлено, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акту перевірки № 676/23-120/30864047 від 06 грудня 2006 року, згідно якого позивачем не здійснювалось утримання та внесення до бюджету податку з доходів нерезидента при виплаті позивачем доходів нерезиденту у вигляді оплати позивачем вартості виконаних нерезидентом робіт на території України, чим порушено пункт 13.2 статті 13 Закону № 334/94-ВР.

Відповідно до пункту 13.1 статті 13 Закону № 334/94-ВР будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема, роялті, фрахт та доходи від послуг типу "інжиніринг".

Оподаткування таких доходів здійснюється згідно з правилами, встановленими пунктом 13.2 статті 13 Закону № 334/94-ВР, згідно яких резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Пунктом 1.21 статті 1 Закону № 334/94-ВР дано визначення терміну "доходи з джерелом їх походження з України"- будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого в Україні, доходи, отримані у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України, а також доходи страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України, інші доходи від господарської діяльності на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо).

Відповідно до пункту 1.36 Закону № 334/94-ВР (334/94-ВР) інжиніринг - надання послуг (виконання робіт) зі складання технічних завдань, проведення наукових досліджень, складання проектних пропозицій, проведення техніко-економічних обстежень та інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розробка технічної документації, проектування та конструкторське опрацювання об'єктів техніки і технології, консультації та авторський нагляд під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також консультації економічного, фінансового або іншого характеру, пов'язані з такими послугами (роботами).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, представниками фірми "Прогрейн Євразія Б.В."для позивача надавались послуги та виконувались роботи з практичного обстеження посівів сої на площі 1146 га, роботи по оцінці агрохімічного стану ґрунтів, аналізу відповідності бобів сої посівним кондиціям, надання консультацій з технічної обробки, калібрування, пакування, складування і зберігання посівного матеріалу, семінари і методичні навчання для спеціалістів ТОВ по посіву, вирощуванню та збирання сої з питань реалізації насіння на території України з урахуванням кліматичних умов та ґрунтових ресурсів потенційних покупців, тобто надавались послуги зі складання технічних завдань та технологій по забезпеченню нормального ходу процесу виробництва і реалізації продукції.

Згідно актів виконаних робіт б/н від 15 травня 2003 року та б/н від 05 вересня 2003 року фірма "Прогрейн Євразія Б.В."виконувала роботи та надавала послуги в с. Жуки Глобинського району Полтавської області, тобто на митній території України. Факт оплати виконаних робіт визнаний сторонами в процесі розгляду справи. За виконані роботи на надані послуги фірма "Прогрейн Євразія Б.В."отримала дохід в грошовій формі в сумі 46000 доларів США, що в перерахунку по офіційному курсу складає 245250,12 грн.

Пунктом 18.1 статті 18 Закону № 334/94-ВР передбачено, що якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

24 жовтня 1995 року між Україною і Королівством Нідерландів підписано Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, яка ратифікована Законом України від 12 липня 1996 року № 332/96-ВР "Про ратифікацію Конвенції між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно" (332/96-ВР) (далі –Конвенція). Вказана Конвенція набрання чинності для України 02 листопада 1996 року.

Відповідно до пункту 1 статті 7 Конвенції прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується лише у цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює комерційну діяльність у другій Договірній Державі через розташоване там постійне представництво.

Механізм застосування положень міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування визначено Порядком звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2001 року № 470 (470-2001-п) (далі –Порядок).

Пунктом 4 Порядку передбачено, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

У разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 4 цього Порядку (470-2001-п) доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування (пункт 8 Порядку).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, довідка, що підтверджує резидентство фірми "Прогрейн Євразія Б.В.", позивачем в ході перевірки надана не була, а тому відповідно до пункту 8 Порядку (470-2001-п) , доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування, тобто оподатковуються у порядку та за ставками, визначеними статтею 13 Закону № 334/94-ВР.

Правило щодо подання нерезидентом особі, яка виплачує йому доходи, інших документів діє лише в тому випадку, якщо це передбачено міжнародним договором, а подання довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, є обов’язковим. А відтак судом апеляційної інстанції правомірно визнано помилковим висновок суду першої інстанції про необов’язковість подання нерезидентом особі, яка виплачує йому доходи, вказаної довідки.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що в спірному випадку оподаткування доходів нерезидента, отриманих ним у вигляді плати за зовнішньоекономічним контрактом з українським підприємством, повинно здійснюватись відповідно до законодавства України, зокрема, у порядку та за ставками, визначеними статтею 13 Закону № 334/94-ВР.

Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову суду апеляційної інстанції у даній справі такою, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до її зміни чи скасування.