на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.07.2007 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.10.2007

у справі № 2-19/6496-2007А

за позовом Суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у м.Керчі Автономної Республіки Крим

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.07.2007, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.10.2007, позов СПД ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Керчі №0001831701/1 від 27.07.2006 на суму 1600,00 грн., в іншій частині позову відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та зміну рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001831701/1 від 27.07.2006 на суму 1600,00 з відмовою в позові в цій частині, з підстав неправильного застосування норм матеріального права, а саме п.5 постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим "Про деякі питання, пов’язані з нарахуванням та сплатою податків в Автономній Республіці Крим"№124-3/02 від 19.06.2002 (rb0124002-02) .

Перевіривши у попередньому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.01.2005 по 31.12.2005, за результатами якої складено акт №735-17-1-09-23517/8655 від 03.05.2006.

На підставі акта перевірки, з врахуванням наслідків апеляційного оскарження, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0001051701/0 від 18.05.2006 на суму 4640,00 грн., №0001061701/0 від 18.05.2006 на суму 2107,56 грн., №0001051701/0 (659/к/17-1) від 27.07.2006 на суму 1600,00 грн., №0001061701/1 (659/к/к17-0) від 27.07.2006 на суму 702,00 грн., №0001831701/1 (659/к/17-1) від 27.07.2006 на суму 1600,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що штрафні санкції податковим повідомленням-рішенням №0001831701/1 від 27.07.2006 нараховані на підставі п.5 Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим "Про деякі питання, пов’язані з нарахуванням та сплатою податків в Автономній Республіці Крим"№124-3/02 від 19.06.2002 (rb0124002-02) , згідно якого при встановленні під час перевірки відсутності у найманих працівників довідок про трудові відносини, платник єдиного податку повинен сплатити додатковий платіж у розмірі 100% ставки єдиного податку.

Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим не можуть суперечити Конституції (254к/96-ВР) та законам України та приймаються відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) , законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України та на їх виконання (ст. 135 Конституції України).

Нормативним документом, який визначає суб'єктів малого підприємництва для яких встановлюється спрощена система оподаткування, обліку та звітності є Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" (727/98) .

Відповідно до п.2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" (727/98) у разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім’ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.

Таким чином, суди попередніх інстанцій встановивши, що позивачу нараховані штрафні санкції на підставі п.5 Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим "Про деякі питання, пов’язані з нарахуванням та сплатою податків в Автономній Республіці Крим"№124-3/02 від 19.06.2002 (rb0124002-02) , положення якого не узгоджуються з нормами п.2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" (727/98) , дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в цій частині.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, підстав для його скасування з мотивів викладених в касаційній скарзі немає.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Керчі Автономної Республіки Крим відхилити, а постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.07.2007 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.10.2007 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.