розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за касаційною скаргою Суб‘єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на постанову господарського суду Київської областi від 12 грудня 2006 року та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06 квітня 2007 року у справі за позовом Суб‘єктів підприємницької діяльності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Київського обласного управління у справах захисту прав споживачів, Управління по боротьбі з організованою злочинністю головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про встановлення відсутності повноважень суб'єкта владних повноважень та визнання його дій протиправними, –

Суб‘єкти підприємницької діяльності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (надалі –СПД ОСОБА_1. та ОСОБА_2.) в жовтні 2006 року звернулися до господарського суду Київської областi з позовом до Київського обласного управління у справах захисту прав споживачів, Управління по боротьбі з організованою злочинністю головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про встановлення відсутності повноважень суб'єкта владних повноважень та визнання його дій протиправними.

Постановою господарського суду Київської областi від 12 грудня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06 квітня 2007 року позивачам відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з судовими рішеннями по справі, СПД ОСОБА_1. звернулася з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та задовольнити її позов.

При цьому касатор посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Так, як встановлено судами, 23.08.2006 року працівниками управління по боротьбі з організованою злочинністю головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області зі спеціалістом Київського обласного управління у справах захисту прав споживачів проведено перевірку інвентаризації, ревізії виробничої та фінансово-господарської діяльності та перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів у ресторані позивачів "Сан-Марко", про що складено відповідні акти. З останніх вбачається, що на момент перевірки позивачами не було пред'явлено погоджений головним санітарним лікарем району асортиментний перелік продукції, що реалізується, а також документів про наявність трудових відносин між СПД ОСОБА_2 та працюючими у ресторані робітниками. Крім того, встановлено порушення ведення СПД ОСОБА_1. книги обліку доходів та витрат.

В ході зазначеної вище перевірки СПД ОСОБА_1. та ОСОБА_2. встановлено невідповідність продукції, що реалізується, ГОСТам, відсутній погоджений з районною санітарно-епідемічною станцією асортимент страв та технологічні калькуляційні картки.

На підставі зазначених актів, 13.09.2006 року Київським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів прийнято постанови про накладення стягнень, якими застосовано до СПД ОСОБА_1. штраф в сумі 854,48 грн., а до СПД ОСОБА_2 - штраф в сумі 675,21 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій правомірно відмовили позивачам у задоволенні позову, оскільки відповідачі діяли в межах повноважень передбачених п. 24 частини першої ст. 11 Закону України "Про міліцію", п. "в"ч. 2 ст. 12 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", оскільки начальником УБОЗ ГУ МВС України в Київській області були виписані направлення № № 162, 163 на проведення у період з 23.08.2006 року по 02.09.2006 року позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності позивачів.

Відповідно до вимог чинного законодавства України, рішення є законним тоді, коли суди, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що судами вірно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, дана вірна правова оцінка встановленим у справі обставинам.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 – 229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –

Касаційну скаргу Суб‘єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову господарського суду Київської областi від 12 грудня 2006 року та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06 квітня 2007 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає крім як у випадках, встановлених ст. ст. 237 –239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .