провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 26 березня 2009 року і ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Іллічівського району м. Маріуполя (далі-УПСЗН) про стягнення недоотриманих сум допомоги за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-

У березні 2009 року ОСОБА_6 звернулась до суду з вказаним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до положень Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) (далі – Закон № 2811-ХІІ (2811-12) ) вона як мати малолітньої ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Посилаючись на те, що вона отримує цю допомогу в меншому розмірі, ніж передбачено Законом №2811-ХІІ (2811-12) , просила визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати УПСЗН щомісячно виплачувати допомогу з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не менш прожиткового мінімуму, для дітей віком до 6 років за період з травня 2008 року по жовтень 2008 року у розмірі 2494 грн. 28 коп. Та в подальшому здійснювати відповідні виплати до досягнення дитиною трирічного віку.

Постановою Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 26 березня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2009 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить судові рішення скасувати і постановити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що після народження дитини позивач відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Призначення державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачено статтею 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

У відповідності до статті 13 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Статтею 15 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) зазначеного закону встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Судами обґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення допомоги по догляду за дитиною в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до шести років за 2008 рік, оскільки пунктом 23 частини Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"були внесені зміни, які вступили в силу з 1 січня 2008 року і у відповідності до яких, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Враховуючи те, що УПСЗН в 2008 році виплачувало позивачу допомогу у розмірах, встановлених новою редакцією статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", суди прийшли до вірного висновку щодо правомірності його дій.

Відмовляючи у задоволенні позову про зобов’язання відповідача в подальшому виплачувати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку суд дійшов обґрунтованого висновку відносно того, що прогнозування можливих порушень зі сторони відповідача та зобов’язання його на майбутнє є передчасним.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір, суд першої та апеляційної інстанцій дали правильну правову оцінку обставинам у справі, перевірили обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення конкретних сум, відповідність їх розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, який був встановлений чинним законодавством, і дійшли до обґрунтованого висновку щодо задоволення (часткового задоволення) позовних вимог.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскаржувані рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд,

Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 26 березня 2009 року і ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2009 року –без змін.