ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"21" квітня 2010 р. м. Київ К-6519/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого: Сіроша М.В.
суддів: Бим М.Є., Гончар Л.Я.,Гордійчук М.П., Харченка В.В.
За участю секретаря –Кальненко О.І.
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою суб’єктів підприємницької діяльності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову господарського суду Черкаської області від 12 вересня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2010 року у справі за позовом СПД ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Смілянської міської ради про визнання рішення нечинним, зобов’язання вчинити певні дії та стягнення коштів, -
в с т а н о в и л а :
У червні 2008 року ОСОБА_1., ОСОБА_2 звернулися до господарського суду Черкаської області з позовом до Виконавчого комітету Смілянської міської ради про визнання рішення конкурсного комітету по організації та проведенню конкурсу на перевезення на міські автобусні маршрути загального користування від 28 травня 2008 року, утвореного рішенням Смілянського міськвиконкому від 27 березня 2008 року за № 296 стосовно визначення переможця по об’єкту конкурсу № 17 протиправним рішення про визнання переможця конкурсу по об’єкту № 17, зобов’язання вчинити певні дії та стягнення 2 567 грн. 40 коп..
Постановою господарського суду Черкаської області від 12 вересня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2010 року, ОСОБА_1., ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивачі звернулись із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Виконавчий комітет Смілянської міської ради рішенням від 27 березня 2008 року № 296 утворив конкурсний комітет з підготовки та проведення конкурсів на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування та затвердив його склад.
03 квітня 2008 року відповідачем в газеті "Сміла"було опубліковано оголошення про проведення конкурсу. 01 травня 2008 року в газеті "Сміла"№ 18 було опубліковано про продовження терміну проведення конкурсу.
28 травня 2008 року відбулося засідання конкурсного комітету з питань визначення переможців конкурсу, з протоколу якого № 3/2008 вбачається, що переможцем конкурсу на автобусному маршруті № 17 "Станція ім. Т.Шевченка- АС-1"визнано "Спортивний клуб "Витязь", друге місце зайняла підприємець ОСОБА_1.
Відповідно до вимог ст. 44 Закону України "Про автомобільний транспорт"до обов’язкових умов конкурсу на перевезення пасажирів належать визначена органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування обґрунтована структура парку автобусів, що працюватимуть на маршруті загального користування за пасажиромісткістю, класом, технічними та екологічними показниками, державні соціальні нормативи у сфері транспортного обслуговування населення.
Замовником перевезень є урядовий орган державного управління у сфері автомобільного транспорту, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради. Районні та обласні держадміністрації. Конкурс –це конкурентний спосіб надання права на перевезення пасажирів на автобусному маршруті (маршрутах), оборотному рейсі (рейсах) загального користування.
Для підготовки та проведення конкурсу замовник утворює конкурсний комітет, до складу якого включаються представники відповідного територіального органу Мінтрансу, Державтоінспекції, Головавтотрансінспекції або її територіального органу, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також організацій –споживачів послуг пасажирського автомобільного транспорту загального користування. До складу конкурсного комітету не можуть входити переставними суб’єктів господарювання –пасажирських перевізників, які є учасниками конкурсу або які діють на ринку перевезень пасажирів і можуть впливати на прийняття рішень комітету.
Згідно п. 11 Порядку проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженому постановою Кабінету Міністрів від 29 січня 2003 року за № 139 (139-2003-п) , яка діяла на момент проведення конкурсу, конкурсний комітет публікує в засобах масової інформації не пізніше, ніж за 15 днів до початку конкурсу оголошення про конкурс, яке повинно містити інформацію про найменування замовника, найменування та основні характеристики об’єктів конкурсу, основні умови перевезення пасажирів, строк подання та адресу, за якою подаються документи на конкурс, місце і даті одержанні бланків документів, місце, дату і час проведення конкурсу, телефон для довідок з питань проведення конкурсу.
Пунктом 12 Порядку проведення конкурсу (139-2003-п) передбачені документи, які претендент подає конкурсному комітетові.
Пунктом 20 та пунктом 21 Порядку (139-2003-п) встановлено, що на засідання конкурсного комітету запрошуються всі претенденти, у присутності яких оголошуються конкурсні пропозиції. Претендентам надається право обґрунтування запропонованих ними та внесення нових конкурсних пропозицій.
Відповідно до пункту 24 Порядку (139-2003-п) рішення про результати конкурсу приймаються конкурсним комітетом на закритому засіданні у присутності не менше ніж половини його складу відкритим голосуванням простою більшістю голосів.
Рішення конкурсного комітету щодо визначення переможця конкурсу оформляється протоколом, який підписується його головою та секретарем.
Колегія суддів вважає, що розглядаючи спір, судом не з’ясовано, чи дотримався конкурсний комітет порядку проведення конкурсу з підготовки та проведення конкурсів на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування.
Крім того, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд з’ясував не всі обставини справи, не дав належної оцінки доказам по справі, показам свідків.
Судом не встановлено, чи входить до компетенції конкурсного комітету право змінювати умови проведення конкурсу на перевезення та умови порядку визначення переможця конкурсу.
Відповідно до вимог Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" (v0011700-76) рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.
Оскільки судом з’ясовано не всі обставини справи, колегія суддів вважає, що справа підлягає поверненню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу суб’єктів підприємницької діяльності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову господарського суду Черкаської області від 12 вересня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2010 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених статтею 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .