ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"11" серпня 2010 р. м. Київ К-1331/08
|
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Сергейчука О.А.
Суддів Брайка А.І.
Рибченка А.О.
Степашка О.І.
Шипуліної Т.М.
секретар судового засідання Сватко А.О.
за участю представників:
позивача: Чеверда Г.О.;
відповідача: неявка;
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05.09.2007 р.
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.12.2007 р.
у справі №2-а-1195/07 (22-а-4054/07)
за позовом Комунального підприємства "Тепломережа"
до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство "Тепломережа"(далі по тексту –позивач, КП "Тепломережа") звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька (далі по тексту –відповідач, ДПІ у Куйбишевському районі) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05.09.2007 р. у справі №2-а-1195/07 (суддя Могильницький М.С.), яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.12.2007 р. у справі №22-а-4054/07 (головуючий суддя –Ляшенко Д.В., судді Шаптала Н.К., Колесник Г.А.), позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення від 16.06.2006 №0005881840/0-3636, від 16.06.2007 №0005891840/0-8336, від 16.06.2007 №0005901840/0-8336, №0005911840/0-8336, №0005921840/0-8336, №0005931840/0-8336, №0005941840/0-8336, №0005951840/0-8336, №0005961840/0-8336, №0005971840/0-8336, №0005981840/0-8336, №0005991840/0-8336 та №0006001840/0-8336.
ДПІ у Куйбишевському районі, не погоджуючись з постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05.09.2007 р. у справі №2-а-1195/07 та ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.12.2007 р. у справі №22-а-4054/07, звернулась з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ДПІ у Куйбишевському районі підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.06.2007 р. ДПІ у Куйбишевському районі прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0005881840/0-8336 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 247,08 грн. за затримку на 595 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання із земельного податку у розмірі 2 494,18 грн.;
- №0005891840/0-8336 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 657,81 грн. за затримку на 565 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання із земельного податку у розмірі 1 315,62 грн.;
- №0005901840/0-8336 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 657,81 грн. за затримку на 537 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання із земельного податку у розмірі 1 315,62 грн.;
- №0005911840/0-8336 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 657,81 грн. за затримку на 601 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання із земельного податку у розмірі 1 315,61 грн.;
- №0005921840/0-8336 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 657,81 грн. за затримку на 575 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання із земельного податку у розмірі 1 315,61 грн.;
- №0005931840/0-8336 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 657,81 грн. за затримку на 544 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання із земельного податку у розмірі 1 315,61 грн.;
- №0005941840/0-8336 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 657,81 грн. за затримку на 512 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання із земельного податку у розмірі 1 315,61 грн.;
- №0005951840/0-8336 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 657,81 грн. за затримку на 483 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання із земельного податку у розмірі 1 315,61 грн.;
- №0005961840/0-8336 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 657,81 грн. за затримку на 452 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання із земельного податку у розмірі 1 315,61 грн.;
- №0005971840/0-8336 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 657,81 грн. за затримку на 421 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання із земельного податку у розмірі 1 315,61 грн.;
- №0005981840/0-8336 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 657,81 грн. за затримку на 391 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання із земельного податку у розмірі 1 315,61 грн.;
- №0005991840/0-8336 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 657,81 грн. за затримку на 361 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання із земельного податку у розмірі 1 315,61 грн.;
- №0006001840/0-8336 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 657,81 грн. за затримку на 330 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання із земельного податку у розмірі 1 315,61 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення прийнято ДПІ у Куйбишевському районі на підставі акту "Про результати невиїзної документальної перевірки термінів своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов’язання КП "Тепломережа"за період з 01.12.2004 р. по 01.06.2007 р."від 16.06.2007 р. №1929/15 (далі по тексту –Акт перевірки).
Відповідно до висновків Акту перевірки, спірні штрафні санкції було застосовано відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"за порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов’язання зі сплати земельного податку.
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з того, що відповідальність за прострочення визначених строків сплати податку на землю встановлюється Законом України "Про плату за землю" (2535-12)
, який є спеціальною нормою зі сплати земельного податку у податковому законодавстві, а Закон України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами' (2181-14)
є загальним по відношенню до нього з цього питання, тому, оскільки спеціальна норма не передбачає такий вид адміністративного стягнення як штраф, а встановлює відповідальність у вигляді сплати пені, то інші види стягнення, крім пені, не можуть застосовуватися.
Між тим, в повній мірі погодитись з названими висновками судів першої та апеляційної інстанцій неможливо, оскільки вони зроблені судами при неповному з‘ясуванні фактичних обставин, з порушенням норм чинного законодавства.
З преамбули Закону України "Про плату за землю" (2535-12)
, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, цим Законом визначаються розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.
Статтею 25 Закону України "Про плату за землю" визначено, що за прострочення встановлених строків сплати податку справляється пеня у розмірах, визначених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про плату за землю" за порушення норм цього Закону платники податків несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України (2768-14)
та законами України.
Преамбулою Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14)
цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Враховуючи межі застосування Закону України "Про плату за землю" (2535-12)
та за принципом превалювання спеціальної норми над загальною, положення Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами' (2181-14)
є спеціальною нормою у галузі податкового законодавства, а Закон України "Про плату за землю' (2535-12)
є загальним з цих питань.
Загальні норми можуть бути застосовані лише щодо питань неврегульованих спеціальною нормою права.
За підсумовуючим аналізом наведених правових норм слідує, що спеціальними нормами податкового законодавства, якими запроваджено певні види податкових зобов’язань встановлюються ключові питання з його застосування, тому загальні норми податкового законодавства застосовуються виключно щодо тих питань та обставин які не врегульовано спеціальною нормою.
За вказаних обставин, суд касаційної інстанції вважає, що висновки попередніх судових інстанцій щодо превалювання Закону України "Про плату за землю" (2535-12)
над положеннями Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14)
щодо накладення штрафу за порушення строків розрахунків з земельного податку не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та є помилковими.
Згідно зі ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне зазначити, що судами попередніх інстанцій повно і правильно встановлено обставини у справі, але судові рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Виходячи з вищевикладеного, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька підлягає задоволенню, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 05.09.2007 р. у справі №2-а-1195/07 та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.12.2007 р. у справі №22-а-4054/07 підлягають скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05.09.2007 р. у справі №2-а-1195/07 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.12.2007 р. у справі №22-а-4054/07 задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05.09.2007 р. у справі №2-а-1195/07 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.12.2007 р. у справі №22-а-4054/07 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким відмовити Комунальному підприємству "Тепломережа"в задоволенні позовних вимог.
постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15)
.