Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Маринчак Н.Є.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Альтіда"

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2007 року

у справі № 9/177-НА Господарського суду Хмельницької області

за позовом Приватного підприємства "Альтіда"

до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державна податкова адміністрація у Хмельницькій області

про скасування рішень про застосування штрафних санкцій, -

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 12 квітня 2007 року задоволено позов Приватного підприємства "Альтіда"(далі –ПП "Альтіда", позивач) та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (далі –ДПІ, відповідач) № 0013592303/0/226 від 25 січня 2007 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 765 грн. та № 0013602303/0/227 від 25 січня 2007 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 48 860 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача державне мито в сумі 3,40 грн.

Рішення суду першої інстанції вмотивовано тим, що податковою інспекцією не дотримана передбачена чинним законодавством України процедура проведення перевірки господарської діяльності позивача. Крім того, суд зазначив, що позивачем більярдні столи надаються безкоштовно аматорам та спортсменам, а спортивний інвентар здається в прокат, що не є порушенням Закону України від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) (далі – Закон № 98/96-ВР (98/96-ВР) ) та не передбачає необхідності придбання патенту.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2007 року постанову місцевого господарського суду скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ПП "Альтіда"відмовлено.

Постанова апеляційного суду обґрунтована тим, що штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог Закону № 98/96-ВР (98/96-ВР) застосовані до позивача правомірно, оскільки надання позивачем в оренду спортивного інвентаря являлось наданням послуг грального бізнесу і така діяльність підлягає патентуванню. Також суд вважає правомірним застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) (далі – Закон № 265/95-ВР (265/95-ВР) ), оскільки ним використовувався неправильний режим попереднього програмування реєстраторів розрахункових операцій. Крім того, позивачем порушено порядок використання розрахункової книжки.

Не погоджуючись з судовим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2007 року та залишення без змін постанови Господарського суду Хмельницької області від 12 квітня 2007 року.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу ДПІ просить залишити судове рішення суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами встановлено, що Міністерством України у справах сім’ї, молоді та спорту видана позивачу ліцензія серії АБ № 344612 від 29 травня 2006 року на організацію та проведення спортивних занять професіоналів та любителів спорту. Також у позивача наявна робоча програма фізкультурно - оздоровчих занять з більярду, затверджена та узгоджена 15 березня 2006 року Головою експортної комісії з програмно-методичного забезпечення фізкультурно –оздоровчої і спортивної діяльності Національного університету фізичного виховання і спорту України. Головою комітету фізичної культури і спорту виконавчого комітету Хмельницької міської ради затверджені, а позивачем погоджені Положення про проведення міських змагань з більярдного спорту за друге півріччя 2006 року, перше та друге півріччя 2007 року.

Відповідно до ліцензії серії АБ № 344612 позивач безкоштовно надає більярдні столи для спортсменів та аматорів, організовує та проводить змагання, а спортивний інвентар (киї, кулі, трикутники) позивачем надається в прокат за відповідну плату.

15 січня 2007 року відповідачем було проведено перевірку ПП "Альтіда"щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності, за результатами якої складено акт № 22010078/2302/54/232.

Вказаним актом перевірки зафіксовано порушення позивачем статей 1, 3, 5, 7 Закону № 98/96-ВР, оскільки в більярдному залі знаходяться чотирнадцять столів, які використовуються позивачем для зайняття підприємницькою діяльністю у сфері грального бізнесу без наявності торгових патентів на кожний більярдний стіл та пунктів 5, 9, 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР, оскільки позивачем порушено порядок проведення розрахунків та не збережено фіскальних звітних чеків (Z-звітів). Також позивачем використовувався неправильний режим попереднього програмування реєстраторів розрахункових операцій та порушено порядок використання розрахункової книжки.

На підставі висновків даного акта перевірки, ДПІ були прийняті рішення № 0013592303/0/226 від 25 січня 2007 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 765 грн. за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій та № 0013602303/0/227 від 25 січня 2007 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 48 860 грн. за відсутність патентів на надання послуг у сфері грального бізнесу.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що наявність у позивача ліцензії на організацію та проведення спортивних змагань не виключає можливості використання столів для більярду у сфері грального бізнесу, патентуванню підлягає не сам стіл для більярду, а гральне місце, процес використання столу для більярду. Інвентар для гри в більярд є комплексним поняття і включає кілька складових частин: стіл, кий, кулі, трикутник, які в сукупності становлять гральне місце.

Відповідно до статті 188 Цивільного кодексу кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ). Правочин, вчинений щодо складної речі, поширюється на всі її складові частини, якщо інше не встановлено договором.

Судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що надання позивачем в оренду спортивного інвентаря є фактично наданням послуг грального бізнесу і така діяльність підлягає патентуванню. Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) передбачено, що господарюючий суб’єкт повинен придбати патент на окреме гральне місце.

Наведене вище дає підстави колегії суддів погодитись з висновком суду апеляційної інстанції про те, що оскільки актом перевірки встановлено факт гри в більярд за певну плату, в тому числі здавання в прокат за готівкові кошти спортивного інвентаря, який є приналежним до більярдного столу, то висновок суду першої інстанції про їх використання виключно для спортивних аматорських змагань є безпідставним та необґрунтованим.

Відповідно до статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів Державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції.

Виявлені при перевірці порушення позивачем вимог Закону № 265/95-ВР (265/95-ВР) , а саме: відсутність у позивача Z-звітів за 05 липня 2006 року № 114 та за 05 жовтня 2006 року № 210, про що свідчить книга обліку розрахункових операцій, використання неправильного режиму попереднього програмування реєстраторів розрахункових операцій та порушення порядку використання розрахункової книжки, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції. А відтак його висновок про правомірне застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій за порушення вимог вказаного Закону є правильним.

Крім того, судом апеляційної інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги доводи позивача щодо порушення відповідачем при проведенні перевірки вимог Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) , оскільки вони не можуть бути підставою для скасування рішень про застосування штрафних санкцій за умови доведеності фактів порушення вимог Закону № 265/95-ВР (265/95-ВР) та Закону № 98/96-ВР (98/96-ВР) .

Вказаним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, а тому вони не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Альтіда"відхилити, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.