ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"21" липня 2010 р. м. Київ К-15506/09
|
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
|
Штульман І.В. (доповідач),
|
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду (далі-УПФ) України у місті Білій Церкві Київської області про зобов’язання провести перерахунок доплати до пенсії, за касаційною скаргою УПФ України у місті Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2009 року, -
встановив :
ОСОБА_6 звернулася в суд із позовом до УПФ України у місті Білій Церкві Київської області про зобов’язання провести перерахунок доплати до пенсії. Свої вимоги мотивувала тим, що вона проживає на території посиленого радіоекологічного контролю і тому, відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"від 28.02.1991р. №796-ХІІ має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Оскільки така доплата їй провадиться у розмірі значно нижчому від встановленого законом, просила зобов’язати УПФ України у місті Білій Церкві Київської області здійснити перерахунок доплати до пенсії, виходячи із встановленого ст. 76 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"розміру мінімальної заробітної плати з 01.07.2007р., яка складає 440грн.
У судовому засіданні ОСОБА_6 уточнила позовні вимоги та просила зобов’язати відповідача провести зазначений перерахунок доплати до пенсії, починаючи з 09.07.2007р.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.11.2007р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2009р., позов задоволено. Зобов’язано УПФ України у місті Білій Церкві Київської області провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_6 згідно ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"за проживання на території радіоактивного забруднення за період з 09.07.2007р., встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати з розрахунку 440грн. щомісячно.
У касаційній скарзі УПФ України у місті Білій Церкві Київської області просить скасувати зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанцій з мотивів порушення норм матеріального і процесуального права та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.07.2009р. за вказаною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12)
.
Судами попередніх інстанцій встановлено, позивач ОСОБА_6 перебуває на обліку в УПФ України у місті Білій Церкві Київської області, як непрацюючий пенсіонер. Позивач зареєстрований та постійно проживає у місті Білій Церкві Київської області, яке відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991р (106а-91-п)
. віднесене до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях у зоні посиленого радіоекологічного контролю, до пенсії провадиться доплата у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Пунктом 30 ст. 71 Закону України від 19.12.2006р. №489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік"з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом (489-16)
зупинено на 2007 рік дію абзаців другого, третього, четвертого ч.1 та ч.2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати. Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007р. (v0a6p710-07)
визнано таким, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР)
(є неконституційними), зокрема, п.30 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"щодо зупинення дії абзаців другого, третього, четвертого ч.1 та ч.2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зазначене рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене, крім того, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, з 09 липня 2007 року відповідач зобов’язаний був нараховувати та сплачувати ОСОБА_6 доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Судами встановлено, що на виконання ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"позивачу УПФ України у місті Білій Церкві Київської області щомісяця виплачувалася передбачена цією статтею виплата в розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996р. №836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (836-96-п)
.
Вирішуючи цей спір, суди попередніх інстанції з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами обґрунтовано визнали, що при визначенні розміру згаданої виплати застосуванню підлягає саме ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (836-96-п)
, яка істотно звужує обсяг установлених законом прав позивача.
За таких підстав правильним є висновок судів щодо неправомірності дій відповідача по виплаті доплати до пенсії в розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996р. №836 (836-96-п)
.
Стаття 76 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік"не встановлює будь-яких обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій щодо протиправності здійснених відповідачем доплат до пенсії у розмірах встановлених підзаконним нормативним актом, оскільки це суперечить положенням Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12)
та призвело до істотного звуження обсягу прав позивача.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів та встановлених обставин справи.
Відповідно до ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -
у х в а л и в :
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області – залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2009 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені ст.ст. 235- 239 КАС України.