Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів:

Сіроша М.В.

Гончар Л.Я.

Чалого С.Я.

Леонтович К.Г.

Черпіцької Л.Т.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в АР Крим на постанову Красногвардійського районного суду АР Крим від 14 квітня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 30 липня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в АР Крим, головного управління Державного казначейства України в АР Крим про визнання дій неправомірними та спонукання до вчинення певних дій, –

ОСОБА_6 звернувся з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в АР Крим, головного управління Державного казначейства України в АР Крим про визнання дій неправомірними та спонукання до вчинення певних дій.

Постановою Красногвардійського районного суду АР Крим від 14 квітня 2008 року позов ОСОБА_6 задоволено частково. Визнано неправомірною відмову відповідача у виплаті позивачу щорічної разової допомоги, зобов’язано відповідача провести позивачу виплату щорічної разової допомоги за 2007 рік в сумі 1770,30 грн.

Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 30 липня 2008 року апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в АР Крим залишено без задоволення, а

постанову Красногвардійського районного суду АР Крим від 14 квітня 2008 року –без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в АР Крим подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено що, ОСОБА_6 є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені для ветеранів війни.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що для врегулювання спірних правовідносин у цій справі пріоритетними є норми Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , після визнання неконституційним положень ст. 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", відповідно до якого виплати щорічної разової допомоги інвалідам війни З групи становить 280 грн., діє ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту", яка передбачає виплату позивачу щорічної разової допомоги в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, передбачених ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", а тому позивач має право на отримання виплати у розмірі 1770,30 грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що такий висновок зроблений судами з порушенням правил застосування норм матеріального права.

Частиною 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"передбачено, що учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.

Однак Законами України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) встановлено виплату цієї допомоги учасникам бойових дій в розмірі 280 грн.

Тобто, в даному випадку на період виникнення спірних правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня учасникам бойових дій та інвалідам війни. При цьому дія статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"на час виникнення спірних правовідносин була зупинена Законами України "Про Державний бюджет України на 2007 вік" (489-16) .

Однак, суди, задовольняючи позов, не врахували вище зазначених норм матеріального права про зупинення дії норми, за якою позивач мав право на отримання допомоги в більшому розмірі. Тобто, суди застосували недіючу норму права.

Посилання судів на Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі №1-27/2004 (v020p710-04) та від 09 липня 2007 року у справі №1-29/2007 (v0a6p710-07) , якими визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), деякі положення закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік" (1344-15) , "Про державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , у тому числі і положення пунктів, якими зупинено на 2007 рік дію частину 5 статей 12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги колегія суддів вважає помилковим, оскільки ці рішення були прийняті після закінчення строку проведення цієї допомоги. Тобто, на момент виплати щорічної допомоги (до 5 травня) відповідач діяв відповідно до діючого законодавства.

Таким чином у відповідача відсутні правові підстави для здійснення такої виплати за 2007 рік відповідно до Закону від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ (3551-12) .

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З огляду на викладене рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині визнання дій протиправними та зобов’язання зробити виплату одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 221, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в АР Крим задовольнити.

Постанову Красногвардійського районного суду АР Крим від 14 квітня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 30 липня 2008 року скасувати.

Відмовити ОСОБА_6 у задоволенні позову.

постанова набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.