Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Маринчак Н.Є.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової адміністрації у м. Києві та Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2008 року

та постанову Господарського суду міста Києва від 29.03.2007 року

по справі № 11/19-А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "НК Альянс-Столиця" до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва

третя особа : Державна податкова адміністрація у м. Києві

про визнання недійсним рішення, -

У січні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "НК Альянс-Столиця" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про визнання недійсним рішення.

Постановою Господарського суду міста Києва від 29.03.2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2008 року у даній справі позов задоволено; визнано недійсним рішення про застосування штрафних санкцій від 22.11.2006 р. №0002722304/0 з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач та третя особа подали касаційні скарги, в яких просять рішення судів скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки скаржники вважають, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що працівниками відділу оперативного контролю управління аудиту юридичних осіб Державної податкової адміністрації у м. Києві була проведена перевірка позивача –ТОВ "Торговий дім "НК Альянс –Столиця", щодо контролю за здійсненням суб’єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу. За результатами перевірки складено акт № 6977/23-3/32622204 від 10.11.2006 року.

На підставі вказаного акту ДПА у м. Києві спірним рішенням №0002722304/0 від 22.11.2006 року визначила позивачу штрафні санкції в розмірі - 5333,33 грн.

Нарахування штрафних санкцій здійснено на підставі того, що позивач, на думку податкового органу, порушив п. 1 ст. 3 Закону України від 23.03.1996 року № 98/96-ВР "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (далі Закон № 98/96-ВР (98/96-ВР) ), а саме надання платних послуг з користування пилососом для прибирання салонів автомобілів без придбання відповідного торгового патенту в період з 01.03.2006 р. по 10.11.2006 р.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону № 98/96-ВР патентуванню підлягає діяльність з надання побутових послуг, яка здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами як в окремих приміщеннях, будівлях, їх частинах, так і за їх межами.

Частиною 2 ст. 31 зазначеного Закону встановлено, що під побутовими послугами у цьому Законі слід розуміти діяльність, пов’язану з наданням платних послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків, включаючи кредитні картки. Перелік послуг, які відносяться до побутових, визначається Кабінетом Міністрів України і не може змінюватися протягом бюджетного року. Законом України від 01.12.2005 року № 3164-IV "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" (3164-15) , визначено, що послуга –це результат економічної діяльності, яка не створює товар, але продається та купується під час торговельних операцій.

Встановлено, що на момент перевірки на АЗС №33, із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, продавались для споживачів жетони, як один із видів товару роздрібної торгівлі, придбавши які, клієнт отримував можливість запустити в роботу пилосос для самообслуговування, а саме самостійно прибрати салон автомобіля. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1998 року №576 "Про затвердження переліку послуг, що належать до побутових і підлягають патентуванню" (576-98-п) визначено таку загальну групу послуг як "ремонт та технічне обслуговування транспортних засобів, що належать громадянам", до якої згідно з затвердженим вказаною постановою класифікатором Міністерства статистики України входить за кодом 14201, такий окремий підвид послуг як "мийно-прибиральні роботи". Наказом Міністерства транспорту України №102 від 30.03.1998 року (z0268-98) , затверджено Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, яке визначає порядок проведення технічного обслуговування і ремонту дорожніх транспортних засобів і розповсюджується на юридичних та фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють експлуатацію, технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів (за винятком тролейбусів, мопедів і мотоциклів) не залежно від форм власності.

Пунктом 1.2. Положення №102 (z0268-98) визначено, що мета технічного обслуговування і ремонту – підтримування дорожніх транспортних засобів у технічно справному стані та належному зовнішньому вигляді, забезпечення надійності, економічності, безпеки руху та екологічної безпеки.

Згідно з п 3.5. Положення №102 (z0268-98) , щоденне обслуговування проводиться після роботи з метою підготовки ДТЗ до подальшої експлуатації. Воно передбачає, в тому числі, Прибирально-мийні роботи, які виконуються за потребою, але обов'язково перед технічним обслуговуванням чи ремонтом. Оброблення кузовів автомобілів спеціального призначення здійснюється відповідно до вимог та інструкцій на перевезення даного виду вантажів.

Таким чином, ремонт та технічне обслуговування транспортних засобів –це особливий вид послуг, які надаються (безпосередньо виконуються) за встановленими правилами кваліфікованим персоналом з дотриманням правил експлуатації дорожньо-транспортних засобів.

За таких обставин, правильними є висновки судів, що "платні послуги з користування пилососом для прибирання салонів автомашин", що надавалися позивачем, не є "мийно-прибиральними роботами" в межах надання послуг з "ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів, що належать громадянам".

Крім того, судами встановлено, що як у акті перевірки, так і у самому спірному рішенні вказано про порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону № 98/96-ВР, відповідно до якого патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Однак, як зазначено у акті перевірки, за перевірений період у позивача був в наявності патент на здійснення торговельної діяльності, та був предметом дослідження під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій.

Разом з тим ані у спірному рішенні, ані в акті перевірки не встановлено порушення позивачем п. 1 ст. 31 Закону № 98/96-ВР, тобто надання побутових послуг без відповідного патенту.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційних скарг порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційні скарги слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційні скарги Державної податкової адміністрації у м. Києві та Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2008 року та постанову Господарського суду міста Києва від 29.03.2007 року по справі № 11/19-А залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.