ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"01" липня 2010 р. м. Київ К-19077/07
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.
суддів: Бившевої Л.І., Карася О.В., Костенка М.І., Маринчак Н.Є.
при секретарі Патюк А.О.
розглянувши у відкритому судовому
засіданні
касаційну скаргу Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області
на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2007
у справі № 41/202а Господарського суду Донецької області
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сладкая жизнь"
до Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області
третя особа : відкрите акціонерне товариство " Сан Інтербрю Україна"
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Донецької області від 19.06.2007, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2007, позов задоволено: визнане нечинним податкове повідомлення-рішення Макіївської ОДПІ від 12.07.2006 № 00002272320/0/18189/10/23113 про визначення ТОВ "Сладкая жизнь"податкового зобов’язання за платежем з ПДВ в сумі 180349,99 грн., в тому числі 120233,33 грн. – основний платіж та 60116,66 грн. –штрафні (фінансові) санкції, накладені на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Висновок суду про наявність підстав для задоволення позову вмотивований посиланням на встановлені в судовому процесі обставини щодо отримання позивачем від ВАТ "Сан Інтебрю Україна"тари для пива, наряду з договорами купівлі-продажу від 16.08.2005 № 4499, від 08.11.2005 № 5096, від 17.11.2005 № 5163, на підставі договору дистрибуції № 3618 від 01.05.2005, умовами якого передбачено повернення позивачем тари постачальнику пивної продукції. Оскільки повернення тари 01.09.2005 в кількості 670000 одиниць на загальну суму 134000,00 грн. та 29.11.2005
в кількості 2055942 одиниць на загальну суму 560599,00 грн. відбулося на виконання умов договору дистрибуції, позивач не повинен був зменшувати суми податкового кредиту, задекларовані за вересень та листопад 2005 року, до складу яких увійшли суми ПДВ, сплачені у зв’язку з придбанням тари за договорами купівлі-продажу.
В касаційній скарзі Макіївська ОДПІ просить скасувати ухвалені по справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в позові в цілому, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Заперечуючи проти касаційної скарги, ТОВ "Сладкая жизнь"просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що фактичною підставою для визначення ТОВ "Сладкая жизнь"податкового зобов’язання згідно із оспорюваним податковим повідомленням-рішенням слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 03.07.2006 № 1701/23-1-30936954, про порушення товариством пункту 4.5 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" ( Закон № 168/97-ВР (168/97-ВР) ) внаслідок не проведення коригування сум податкового кредиту, задекларованих за вересень, листопад 2005 року, у бік зменшення цих сум на 26800,00 грн. та на 93433,33 грн. відповідно у зв’язку з поверненням постачальнику ТОВ "Сан Інтербрю Україна"тари пивної, придбаної та оприбуткованої згідно із товарною накладною від 30.08.2005 № 13904, податковою накладною від 30.08.2005 № 13904/Д 120 (отримана позивачем 01.09.2005) на суму поставки 160800,00 грн., в тому числі ПДВ 26800,00 грн. (податковий кредит за вересень 2005 року), товарними накладними від 29.11.2005 № 19015, № 19016, податковими накладними від 29.11.2005 № 19015/Д120, № 19016/Д120 на загальну суму поставки 560599,99 грн., в тому числі ПДВ 93433,33 грн. (податковий кредит за листопад 2005 року) та повернутої за накладними про повернення тари від 01.09.2005 № 920, від 29.11.2005 № СЖ-001039, № СЖ-001040.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, такий висновок контролюючий орган зробив без врахування тієї обставини, що, крім придбання позивачем у ТОВ "Сан Інтербрю Україна"тари пивної на підставі договорів купівлі-продажу від 16.08.2005 № 4499, від 08.11.2005 № 5096 та від 17.11.2005 № 5163, податок на додану вартість, сплачений у зв’язку з придбанням якої в сумах 26800,00 грн. та 93433,33 грн. позивач включив до податкового кредиту в податковому обліку за вересень, листопад 2005 року, ТОВ "Сладкая жизнь"в цих же звітних періодах отримало тару пивну на підставі договору дистрибуції № 3618 від 01.05.2005, яку і повернув за накладними про повернення тари від 01.09.2005 № 920, від 29.11.2005 № СЖ-001039, № СЖ-001040. Співпадання кількості та вартості придбаної та повернутої тари, а також дат оприбуткування та повернення тари не свідчить про те, що придбавалась та поверталась одна і та ж тара, а тому підстав для зобов’язання позивача зменшити в податковому обліку суми податкового кредиту за вересень 2005 року на 26800,00 грн. та за листопад 2005 року на 26800,00 грн. немає.
Разом з тим, такий висновок суду ґрунтується на поясненнях позивача без належної перевірки доводів ДПІ щодо порушення позивачем податкового обліку. Так, доводячи правомірність донарахування суми податкового зобов’язання, ДПІ посилалась на те, що в бухгалтерському обліку позивач не розмежовував придбану тару від тари, яка підлягала поверненню відповідно до умов договору дистрибуції. В журналі-ордері до рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними партнерами"загальна сума оприбуткованого товару відтворена по Д-т субрахунку 281 "Товари на складі", на якому облікована вартість товару без вартості тари, та по Д-т субрахунку 284 "Тара під товарами (заставна)".
Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 (z0892-99) ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за № 893/4186 (z0893-99) ) з наступними змінами і доповненнями на субрахунку 281 "Товари на складі"ведеться облік руху та наявності товарних запасів, що знаходяться на оптових та розподільчих базах, складах, овощесховищах, морозильниках тощо, а на субрахунку 284 "Тара під товарами"- облік наявності й руху тари під товарами й порожньої тари. При цьому під останньою розуміється тара, яка вже звільнена від товару, поставленого в цій тарі. Згідно цієї ж Інструкції аналітичний облік по рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"ведеться окремо за кожним постачальником та підрядником в розрізі кожного документу (рахунку) на сплату. Це відповідає такому принципу бухгалтерського обліку, як повне висвітлення. Закріпленого статтею 4 закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", за змістом якого фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі. Натомість в аналітичному обліку по субрахунку 631 позивачем не відокремлена заборгованість за тару за договорами купівлі-продажу від заборгованості за зворотну тару за договором дистрибуції (а.с. 33, т.1).
Згідно з частиною 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Звідси випливає, що позивач зобов’язаний підтвердити, що повернута ним 01.09.2005 та 29.11.2005 тара є саме тарою зворотною, тобто такою, що обліковувалась як тара під товарами, і що на вказані дати придбана тара, у зв’язку з придбанням якої суми ПДВ були включені в податковому обліку до податкового кредиту, залишалася в нього та значилася в обліку. Встановлення цього факту в судовому процесі є обов’язковим, оскільки вказані обставини, виходячи з положень частини 1 ст. 138 КАС України, входять до предмету доказування в даній справі. А тому суду слід було з’ясувати, чи підтверджуються дані податкового обліку позивача з ПДВ за вересень, листопад 2005 року даними бухгалтерського обліку, який ведеться на підприємстві. При цьому висновок про таке підтвердження може бути зроблений лише при умові, що бухгалтерський облік ведеться відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами.
До предмету доказування в судовому процесі відповідно до частини 1 ст. 138 КАС України входять і обставини стосовно транспортування тари, придбаної позивачем за договорами купівлі-продажу, оскільки ДПІ як в акті перевірки, так і в судовому процесі посилалась на не підтвердження відповідними документами обліку цієї обставини під час перевірки (а.с.34, т.1). Ці обставини стосуються факту придбання тари, як обов’язкової умови включення ПДВ до податкового кредиту згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.
З огляду на те, що вищевказані обставини залишилися поза межами встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, ухвалені по справ судові рішення не відповідають вимогам ст. 159 КАС України щодо обґрунтованості судового рішення, а тому згідно з частинами 2 та 4 ст.227 цього Кодексу підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги наведене в цій ухвалі, повно та всебічно встановити обставини справи, дати їм правильну юридичну оцінку та вирішити спір відповідно до норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 220, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області задовольнити частково.
Скасувати постанову Господарського суду Донецької області від 19.06.2007, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2007, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий
підпис
Є.А.Усенко
Судді
підпис
Л.І.Бившева
підпис
О.В.Карась
підпис
М.І.Костенко
підпис
Н.Є.Маринчак