Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Суддів: Бутенка В. І.,

Лиски Т. О. (доповідач),

Рецебуринського Ю.Й.,

Сороки М. О.,

Штульмана І. В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_5 до Донецької обласної державної адміністрації про визнання незаконними рішень та зобов’язання вчинити певні дії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2008 року, -

У липні 2007 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Донецької обласної державної адміністрації про визнання незаконними рішень та зобов’язання вчинити певні дії.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2008 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_5 до Донецької обласної державної адміністрації про визнання рішень від 23.02.2006р., 13.03.2006р., 16.08.2006р., 01.02.2007р. незаконними та зобов’язання вчинити певні дії.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 ставить питання про скасування судових рішень, як незаконних та направлення справи на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач неодноразово звертався до Донецької обласної державної адміністрації з питання надання його сім’ї статусу потерпілих внаслідок радіаційного забруднення території Рубіжанської філії ДХТІ у зв’язку із отриманням радіаційного випромінювання та надання його родині житла. 24.02.2006р. Комісією із розгляду обставин надходження повторних та колективних звернень громадян до обласної державної адміністрації зроблено висновок про внесення голові облдержадміністрації пропозиції щодо припинення листування з ОСОБА_5, яке було оформлено протоколом №1 від 24.02.2006р., про що було повідомлено позивача. Листом № 15-А-00870-2 від 13.03.2006р. Донецької обласної державної адміністрації позивачеві роз’яснено про доцільність припинення листування з питання надання статусу постраждалих внаслідок радіаційного опромінювання йому та членам його родини та надання житла. 16.08.2006р. листом №А-04768-15-2 Донецької обласної державної адміністрації позивачеві повідомлено, що головою Донецької облдержадміністрації на підставі висновків комісії облдержадміністрації з розгляду надходження повторних та колективних звернень громадян 24.02.2006р. прийняте рішення про припинення розгляду його звернень з питання встановлення членам сім’ї житла. Листом від 01.02.2007р. № А-00802-15-2 Відділом роботи зі зверненнями громадян Донецької облдержадміністрації, позивачу повідомлено про те, що підстав для поновлення листування з ним з питання встановлення статусу постраждалих внаслідок радіаційного опромінювання та надання житла не вбачається.

Обґрунтовуючи рішення щодо вимог позивача, суди першої та апеляційної інстанцій правильно зазначили доведеність та правомірність дій відповідача щодо припинення листування з позивачем щодо встановлення статусу постраждалих внаслідок радіаційного опромінювання, оскільки рішення Ордженікідзевського районного суду м. Маріуполя від 15.12.2004р. позивачеві відмовлено у задоволенні його вимог щодо встановлення йому та членам сім’ї статусу потерпілих внаслідок радіоактивного забруднення території Рубіжанської філії ДХТІ у зв’язку із отриманням радіаційного випромінювання. Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 17.05.2005р. вказане рішення залишено без змін.

Відповідно вимог ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" облік громадян, потребуючих поліпшення житлових умов та розподіл житла належить до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів місцевих рад, у здійснення яких нормами статті 35 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" облдержадміністрація не має право втручатися.

Згідно ст. 14 Закону України "Про інформацію" поширення інформації - це розповсюдження, обнародування реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації.

У відповідності до ч.1, ч.2 ст. 10 Закону України "Про звернення громадян" не допускається розголошення одержаних із звернень відомостей про особисте життя громадян без їх згоди чи відомостей, що становлять державну або іншу таємницю, яка охороняється законом, та іншої інформації, якщо це ущемляє права і законні інтереси громадян. Не допускається з’ясування даних про особу громадянина, які не стосуються звернення. На прохання громадянина, висловлене в усній формі або зазначене в тексті звернення, не підлягає розголошенню його прізвище, місце проживання та роботи. Ця заборона не поширюється на випадки повідомлення інформації, що міститься у зверненні, особам, які мають відношення до вирішення справи.

Колегія суддів вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій, що інформація, яка міститься у відповідях Донецької обласної державної адміністрації не порушує права позивача, у зв’язку із чим, касаційна скарга щодо визнання оспорюваних ним відповідей та висновку комісії незаконними та зобов’язання спростувати інформацію та принести вибачення задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій повно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і правильно застосовані до них норми матеріального права і процесуального права, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225- 229 КАС України як підстави для зміни, скасування судових рішень, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені статями 235- 239 КАС України.