розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Ремонтно-будівельне управління №51"на постанову господарського суду Запорізької області від 12 червня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2008 року у справі №27/91/08-АП за позовом прокурора Ленінського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя до відкритого акціонерного товариства "Ремонтно-будівельне управління №51"про стягнення 484,40грн., -

У січні 2008 року прокурор Ленінського району м. Запоріжжя в звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про стягнення з ВАТ "Ремонтно-будівельне управління № 51"заборгованості по виплаті та доставки пенсії.

В обґрунтуванні заявлених вимог посилався на те, що гр. Дмитриченко Л.В. 31.12.2003р. призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б"ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) відповідач зобов'язаний сплачувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсії гр. Дмитриченко Л.В., як колишньому працівнику ВАТ "Ремонтно-будівельне управління №51" та особі, якій призначено пенсію на пільгових умовах. Відповідач свої обов'язки не виконував, у зв'язку з чим за період з квітня 2007р. по липень 2007р. виникла заборгованість по сплаті витрат на виплату та доставку пенсії у розмірі 484,40грн. З зазначених підстав прокурор просив позов задовольнити.

Постановою господарського суду Запорізької області від 12 червня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2008 року, позов задоволено.

В касаційній скарзі ВАТ "Ремонтно-будівельне управління №51"просить скасувати зазначені судові рішення, як такі, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 31.12.2003 року Дмитриченко Л.В., колишньому працівнику ВАТ "Ремонтно-будівельне управління №51"призначено пенсію відповідно до п. "б"ст..13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) .

Відповідно до п. "б"ст..13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Згідно зі ст..100 названого Закону право на пільгове пенсійне забезпечення мають особи, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством.

Тобто, Дмитриченко Л.В. мала право на призначення пільгової пенсії за цим Законом (1788-12) , враховуючи періоди її роботи зі шкідливими умовами праці і до набрання чинності цим Законом.

Те, що Дмитриченко Л.В. на ВАТ "Ремонтне-будівельне управління №51"виконувала роботи зі шкідливими умовами праці підтверджується довідкою (а.с.13).

Стаж роботи Дмитриченко Л.В. на ВАТ "Ремонтно-будівельне управління 51"становить 10 років 21 день. - з 26.10.1979р. по 17.11.1989р. До залікового пільгового стажу Дмитриченко Л.В. зараховано 2 роки 9 місяців.

Тобто, враховуючи необхідний для призначення пільгової пенсії стаж не менше 10 років, частка сплати даного підприємства становить 27,81% виходячи з наступного.

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено як категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також до 2000 року врегульовано порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. "б"-"з" цієї статті (ч.2 ст.13 Закону).

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.02.2000р. №1461 (1461-14) частину 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"було виключено та одночасно цим же Законом доповнено статті 2 та 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"пунктами, якими встановлено обов'язок підприємств відшкодовувати витрати ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за пунктами "б"-"з"ст..13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) .

А саме, Законом №1461 (1461-14) доповнено пункт 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"абзацом четвертим відповідно до якого об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з"ст..13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст..12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) .

Також Законом №1461 (1461-14) встановлено розмір збору з зазначеного об'єкту оподаткування - 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацами третім і четвертим пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, відповідно до Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) , суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. "б"-"з", ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Підпунктами 6.4, 6.8 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (z0064-04) , затвердженої Постановою Пенсійного фонду № 21 -1 від 19.12.2003 р. зі змінами та доповненнями, встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Пунктом 2 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто, зберігається зазначений вище порядок відшкодування.

Розмір фактичних витрат на виплату і доставку пенсій розраховано Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя. Вказані розрахунки не оскаржені та не спростовані відповідними доказами.

Таким чином, суди дійшли правильного висновку про те, що ВАТ "Ремонтно-будівельне управління №51"зобов'язане сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 27,81% розміру від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Ремонтно-будівельне управління №51"відхилити, а постанову господарського суду Запорізької області від 12 червня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2008 року - залишити без змін.