розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства праці та соціальної політики АР Крим на постанову Білогірського районного суду АР Крим від 17.05.2007 та постанову апеляційного суду АР Крим від 17.09.2007 у справі за позовом Прокурора Білогірського району АР Крим в інтересах ОСОБА_4 до управління праці та соціальної політики Білогірської районної державної адміністрації АР Крим, Міністерства праці та соціальної політики АР Крим про стягнення разової щорічної допомоги до 5 травня, -

У березні 2007 року прокурор Білогірського районного суду АР Крим звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_4 до управління праці та соціальної політики Білогірської районної державної адміністрації АР Крим, Міністерства праці та соціальної політики АР Крим про стягнення разової щорічної допомоги до 5 травня.

Постановою Білогірського районного суду АР Крим від 17.05.2007 задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 Стягнуто з управління праці та соціальної політики Білогірської районної державної адміністрації АР Крим на користь ОСОБА_4 суму 1223 грн. 35 коп.

Постановою апеляційного суду АР Крим від 17.09.2007 змінено зазначену постанову суду першої інстанції. Відмовлено прокурору Білогірського районного суду АР Крим у задоволенні позовних вимог, заявлених в інтересах ОСОБА_4 до Міністерства праці та соціальної політики АР Крим про стягнення щорічної разової допомоги. В решті постанову залишено без змін.

У касаційній скарзі Міністерство праці та соціальної політики АР Крим, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 7 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до вимог статті 17 вищевказаного Закону фінансування витрат, пов’язаних з введенням в дію цього Закону (3551-12) , здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Статтею 44 Закону України "Про Державний бюджет на 2004 рік"встановлено, що у 2004 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) учасникам війни здійснюється у розмірі 65 гривень.

Статтею 34 Закону України "Про Державний бюджет на 2005 рік"встановлено, що у 2005 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) учасникам війни здійснюється у розмірі 50 гривень.

Посилання судів попередніх інстанцій на Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №20-рп (v020p710-04) та відносно неконституційності положень законів України про Державний бюджет на 2004 щодо встановлення розміру щорічної допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту' (3551-12) є помилковим, оскільки воно прийнято після закінчення строку сплати разової грошової допомоги.

На час виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2004 році відповідач діяв відповідно до діючого законодавства. Рішення Конституційного суду України не має зворотної дії в часі і у суб’єкта владних повноважень після його прийняття не виникло додаткових зобов’язань по перерахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.

У 2005 році відповідач також діяв відповідно до діючого законодавства, оскільки на час виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня діяли положення статті 34 Закону України "Про Державний бюджет на 2005 рік", оскільки вони прийняті після Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року.

З урахуванням викладеного, у судів першої та апеляційної інстанції не було законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судами повно і правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права –судові рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –

Касаційну скаргу Міністерства праці та соціальної політики АР Крим задовольнити.

Постанову Білогірського районного суду АР Крим від 17.05.2007 та постанову апеляційного суду АР Крим від 17.09.2007 у справі за позовом Прокурора Білогірського району АР Крим в інтересах ОСОБА_4 до управління праці та соціальної політики Білогірської районної державної адміністрації АР Крим, Міністерства праці та соціальної політики АР Крим про стягнення разової щорічної допомоги до 5 травня скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову Прокурора Білогірського району АР Крим в інтересах ОСОБА_4 до управління праці та соціальної політики Білогірської районної державної адміністрації АР Крим, Міністерства праці та соціальної політики АР Крим про стягнення разової щорічної допомоги до 5 травня відмовити.