розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5,- довіреної особи кандидата на пост Президента України ОСОБА_6, на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 8 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5, довіреної особи кандидата на пост Президента України ОСОБА_6, до Центральної виборчої комісії, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - кандидат на пост Президента України ОСОБА_7 в особі представників за довіреністю: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про визнання незаконною Постанови Центральної виборчої комісії №6 (v0006359-10) від 4 січня 2010 року "Про внесення змін до Постанови Центральної виборчої комісії від 12 грудня 2009 року №475"в частині виключення з абзаців пунктів 6.1., 6.2. Роз'яснення Центральної виборчої комісії, затвердженого Постановою №475 (v0475359-09) від 12 грудня 2009 року, певних слів, -

6 січня 2010 року ОСОБА_5,- довірена особа кандидата на пост Президента України ОСОБА_6, звернувся в суд з позовною заявою до Центральної виборчої комісії про визнання незаконною та скасування Постанови Центральної виборчої комісії №6 (v0006359-10) від 4 січня 2010 року в частині виключення абзаців другого та третього пункту 6.2 Постанови Центральної виборчої комісії від 12 грудня 2009 року №475 (v0475359-09) "слідуючого змісту: "До заяви додається документ (його копія), який підтверджує факт нездатності такого виборця пересуватися самостійно. Таким документом може бути: довідка, видана лікувальним закладом. Копії зазначених документів можуть засвідчуватися головою або секретарем дільничної виборчої комісії, а в разі їх відсутності - не менш як двома членами цієї комісії та скріплюються печаткою дільничної виборчої комісії"і в частині виключення з абзацу першого пункту 6.1. Роз'яснення Центральної виборчої комісії, затвердженого Постановою № 475 від 12 грудня 2009 року слів "не здатний самостійно пересуватися та у зв'язку з цим".

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 8 січня 2010 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_5 подав до Вищого адміністративного суду України апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 8 січня 2010 року та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

У судове засідання представник позивача, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, не з’явився.

Представник відповідача та представники третьої особи просили суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 8 січня 2010 року - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача і третьої особи, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з таких підстав.

Центральна виборча комісія 12 грудня 2009 року прийняла Постанову № 475 (v0475359-09) "Про Роз’яснення щодо складання та уточнення списків виборців для підготовки і проведення голосування з виборів Президента України 17 січня 2010 року"(далі –Роз’яснення), якою встановила, зокрема, порядок забезпечення виборцю можливості проголосувати за межами приміщення для голосування.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Вищою адміністративного суду від 23 грудня 2009 року, у справі №2-а-59/09/9103 за позовом ОСОБА_5, - довіреної особи кандидата на пост Президента України ОСОБА_6, було визнано незаконними окремі положення пунктів 3.2, 6.2 та 7.2 зазначених Роз’яснень Центральної виборчої комісії.

4 січня 2010 року Центральна виборча комісія, з урахуванням вищевказаних судових рішень, ухвалила Постанову №6 (v0006359-10) "Про внесення змін до Постанови Центральної виборчої комісії від 12 грудня 2009 року №475", якою, зокрема, в абзаці першому пункту 6.1. Роз'яснень виключила слова "не здатний самостійно пересуватися та у зв'язку з цим", а також виключила з абзаців другого та третього пункту 6.2. слова "До заяви додається документ (його копія), який підтверджує факт нездатності такого виборця пересуватися самостійно. Таким документом може бути: довідка, видана лікувальним закладом. Копії зазначених документів можуть засвідчуватися головою або секретарем дільничної виборчої комісії, а в разі їх відсутності - не менш як двома членами цієї комісії та скріплюються печаткою дільничної виборчої комісії".

Суд першої інстанції, проаналізувавши внесені у зазначене Роз’яснення зміни у сукупності із положеннями статті 77 Закону України "Про вибори Президента України", зробив обґрунтований висновок, що Центральна виборча комісія усунула порушення законодавства, привівши власний акт у відповідність до діючих норм Закону.

Доводи апеляційної скарги про те, що затверджена Центральною виборчою комісією редакція зазначених Роз’яснень порушує законодавство та створює умови для безпідставного голосування за межами приміщення для голосування і можливих фальсифікацій, не можуть бути прийняті судом виходячи з наступного.

Статтею 77 Закону України "Про вибори Президента України"визначено, що виборець, який за станом здоров'я не може прибути до приміщення для голосування звичайної виборчої дільниці, де він включений до списку виборців, а також виборець, який включений до списку виборців на спеціальній виборчій дільниці, утвореній у стаціонарному лікувальному закладі, і через постільний режим не може прибути до приміщення для голосування, має право звернутися з письмовою заявою до дільничної виборчої комісії з проханням забезпечити йому голосування за межами приміщення для голосування. Така заява із зазначенням місця перебування виборця може бути подана не пізніш як за дванадцять годин до початку голосування.

Положення пункту 6.1. Роз'яснень Центральної виборчої комісії в редакції від 4 січня 2010 року відповідає зазначеній статті Закону, тому аргументи апеляційної скарги щодо порушення Центральною виборчою комісією вимог законодавства у цій частині є безпідставні. У той час, як положення пункту 6.1. Роз'яснень Центральної виборчої комісії в редакції від 12 грудня 2009 року, про відновлення чинності якої просить ОСОБА_5, - довірена особа кандидата на пост Президента України ОСОБА_6, в частині уточнення гіпотези щодо неможливості виборця за станом здоров’я прибути до приміщення для голосування, ознакою нездатності виборця самостійно пересуватися, не відповідає положенню частини першої статті 77 Закону України "Про вибори Президента України", а відповідає натомість пункту 2 частини третьої статті 84 Закону України "Про вибори народних депутатів України", яким врегульовано інший виборчий процес, аніж вибори Президента України 17 січня 2010 року.

Що стосується положень пункту 6.2, яким визначаються вимоги до заяви виборця з проханням забезпечити йому голосування за місцем перебування, то необхідно відзначити наступне.

Аналізуючи положення статті 77 Закону України "Про вибори Президента України"колегія суддів приходить до висновку, що чинне законодавство України не встановлює вимог щодо подання виборцем будь-яких додаткових документів до заяви про голосування за місцем перебування, у тому числі і для виборців, які голосують на спеціальних виборчих дільницях, утворених у стаціонарних лікувальних закладах. Тобто, від самого виборця жодні додаткові документи та підтвердження щодо його тимчасової нездатності самостійно пересуватися згідно з законом не повинні вимагатися, а в силу частини першої статті 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Колегія суддів дійшла висновку, що зазначенням конкретного документу, яким підтверджується неможливість виборця, в тому числі і тимчасово, самостійно пересуватися, Центральна виборча комісія вийшла б за межі своїх визначених законом повноважень, і звузила б коло осіб, які мають підстави для голосування поза межами приміщення для голосування, і позбавила б значну частину виборців, які не можуть підтвердити нездатність самостійно пересуватися саме довідкою лікувального закладу, голосувати за місцем свого перебування.

Посилання в апеляції на те, що внаслідок виключення з пункту 6.2. Роз’яснень чіткого зазначення документів, якими б підтверджувалась нездатність виборця самостійно пересуватися, відбудеться безконтрольне та масове голосування виборців за місцем перебування, є необґрунтованим з огляду на таке.

Встановлений Законом України "Про вибори Президента України" (474-14) та Роз’ясненнями Центральної виборчої комісії порядок реалізації виборцями свого права голосу вже включає елементи здійснення заходів контролю, спрямованих на попередження зловживання таким правом. У випадку реалізації цього конституційного права виборцями, не здатними пересуватися, зокрема тими, що позбавлені такої можливості тимчасово в силу певних обставин, передбачено механізм, за допомогою якого така категорія виборців зможе скористатися цим правом.

Зокрема, дільничним виборчим комісіям надані повноваження здійснювати контроль за додержанням та однаковим застосуванням законодавства про вибори Президента України під час голосування та підрахунку голосів виборців, а також розглядати звернення, заяви і скарги з питань внесення змін до списку виборців, підготовки та організації голосування на виборчій дільниці, а також в межах своїх повноважень приймати щодо них рішення.

Крім того, враховуючи, що законами України "Про вибори Президента України" (474-14) та "Центральну виборчу комісію"Центральна виборча комісія наділена повноваженнями у процесі організації та проведення виборів Президента України здійснювати консультативно-методичне забезпечення діяльності виборчих комісій та приймати роз'яснення з питань застосування чинного законодавства України про вибори, суд першої інстанції правомірно зробив висновок щодо відсутності права Центральної виборчої комісії змінювати норми чинного законодавства України на свій розсуд.

Таким чином, Центральна виборча комісія при прийнятті Постанови №6 (v0006359-10) від 4 січня 2010 року у частині внесення змін до положень пунктів 6.1, 6.2, діяла у повній відповідності до положень законодавства, враховуючи вимоги, які містилися у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2009 року у справі №2-а-59/09/9103, яка стосувалась того ж предмету розгляду.

Отже, Київський апеляційний адміністративний суд, повно і всебічно дослідивши предмет позову, дійшов правильного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Таким чином, висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч.2 ст. 184, ст.ст. 196, 198, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_5,- довіреної особи кандидата на пост Президента України ОСОБА_6, - залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5, довіреної особи кандидата на пост Президента України ОСОБА_6, до Центральної виборчої комісії, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - кандидат на пост Президента України ОСОБА_7 в особі представників за довіреністю: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про визнання незаконною Постанови Центральної виборчої комісії №6 (v0006359-10) від 4 січня 2010 року "Про внесення змін до Постанови Центральної виборчої комісії від 12 грудня 2009 року №475" в частині виключення з абзаців пунктів 6.1., 6.2. Роз'яснення Центральної виборчої комісії, затвердженого Постановою №475 (v0475359-09) від 12 грудня 2009 року, певних слів - залишити без змін.