ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"27" жовтня 2009 р. м. Київ К-21305/07
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого –судді Сіроша М.В.
суддів - Васильченко Н.В., Леонтович К.Г., Гордійчук М.П., Бим М.Є.
при секретарі Сорокіній Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Алуштинської міської ради на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 травня 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 серпня 2007 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства "Корпорація ІгроСервіс" до Алуштинської міської ради про скасування рішення, -
в с т а н о в и л а :
Закрите акціонерне товариство "Корпорація ІгроСервіс" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Алуштинської міської ради про визнання протиправним Рішення 10 сесії 5 скликання Алуштинської міської ради від 24 січня 2007 року № 10/40 "Про відмову в продовженні договору оренди земельної ділянки ЗАТ "Корпорація ІгроСервіс"та скасування вищевказаного рішення.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 травня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 серпня 2007 року позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Корпорація ІгроСервіс" задоволені. Визнано протиправним та скасовано Рішення 10 сесії 5 скликання Алуштинської міської ради від 24 січня 2007 року № 10/40 "Про відмову в продовженні договору оренди земельної ділянки ЗАТ "Корпорація ІгроСервіс".
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку зокрема про те, що між сторонами існує публічно –правовий спір, а оскаржуване рішення Алуштинської міської ради, яким було відмовлено позивачу в продовженні договору оренди не відповідає вимогам ст.. 33 Закону України "Про оренду землі" (161-14) .
Не погоджуючись з зазначеними рішеннями суду, Алуштинська міська рада звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, якою просила скасувати постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 травня 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 серпня 2007 року, відмовити в задоволенні позовних вимог. Скарга обґрунтована невірним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01 червня 2004 року між Закритим акціонерним товариством "Корпорація ІгроСервіс" (орендар) Алуштинською міською радою (орендодавець) був укладений Договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого Алуштинська міська рада передала в оренду Закритому акціонерному товариству "Корпорація ІгроСервіс" земельну ділянку площею 0,0023 га, розташованої у районі ротонди у місті Алушті, для використання в комерційних цілях на строк до 01.01.2007.
На виконання умов вищевказаного договору, згідно Акту приймання –передачі земельної ділянки від 14 березня 2005 року відповідач передав у користування позивачу земельну ділянку площею 0,0023 га, розташовану у районі ротонди у місті Алушті.
У зв’язку із закінченням строку оренди земельної ділянки позивач звернувся до відповідач із клопотання щодо продовження укладеного договору оренди, проте Рішенням 10 сесії 5 скликання Алуштинської міської ради від 24 січня 2007 року № 10/40 "Про відмову в продовженні договору оренди земельної ділянки ЗАТ "Корпорація ІгроСервіс"позивачу відмовлено в продовженні договору оренди земельної ділянки та зобов’язано останнього повернути земельну ділянку відповідачу у зв’язку із припиненням дії договору оренди.
Колегія суддів звертає увагу на те, що приписи статті 13 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Відповідно до статей 142- 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.
Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
В силу статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно з частиною першою статті 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. В силу частини першої статті 31 цього закону договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Стаття 33 вказаного закону передбачає, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору, він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
Тобто цією нормою не передбачений порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню.
Разом з тим, відповідно до пункту тридцять четвертого статті 26, пункту другого статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Таким чином, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.
Як вбачається з матеріалів справи, р ішенням 10 сесії 5 скликання Алуштинської міської ради від 24 січня 2007 року № 10/40 "Про відмову в продовженні договору оренди земельної ділянки ЗАТ "Корпорація ІгроСервіс"позивачу було відмовлено в продовженні договору оренди земельної ділянки та зобов’язано останнього повернути земельну ділянку відповідачу у зв’язку із припиненням дії договору оренди.
Зважаючи на те, що необхідною умовою укладення та поновлення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність відповідного рішення органу місцевого самоврядування, зобов'язання цього органу укласти або поновити договір оренди земельної ділянки за відсутності такого рішення є порушенням його виключного, передбаченого Конституцією України (254к/96-ВР) , права на здійснення права власності від імені Українського народу та управління землями, яке підлягає захисту.
Порушені права землекористувачів підлягають захисту способами, передбаченими статтею 152 Земельного кодексу України, з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства. Згідно вказаної статті захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку, що передбачено пунктом другим статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" .
Суд першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позов, дійшли висновку про те, що договір оренди земельної ділянки, строк дії якого закінчився 01 січня 2007 року вважається поновленим до 01 червня 2009 року.
З таким висновком судів не можна погодитись, оскільки він ґрунтується на довільному трактуванні частини третьої статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка не передбачає автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а також не передбачає зміну відповідного рішення ради, яке є підставою для надання в оренду земельної ділянки, щодо встановлених в ньому строків оренди.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла думки, що Алуштинська міська рада при прийнятті рішення, що оскаржується, діяла в межах повноважень визначених Законом України "Про місцеве самоврядування" (280/97-ВР) , Земельного кодексу України (2768-14) та відповідно Закону України "Про оренду землі" (161-14) , а тому прийняте відповідачем рішення є законним як того вимагає ст.. 19 Конституції України (254к/96-ВР) .
Згідно ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Колегія суддів прийшла до висновку, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суд першої та апеляційної інстанції порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення помилкового судового рішення.
Керуючись статтями 221, 223, 225, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу Алуштинської міської ради задовольнити.
Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 травня 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 серпня 2007 року у справі № 2-8/5136-2007А скасувати.
Відмовити в задоволенні адміністративного позову Закритого акціонерного товариства "Корпорація ІгроСервіс" до Алуштинської міської ради про визнання протиправним та скасування Рішення 10 сесії 5 скликання Алуштинської міської ради від 24 січня 2007 року № 10/40 "Про відмову в продовженні договору оренди земельної ділянки ЗАТ "Корпорація ІгроСервіс".
постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, в порядку та у строки, встановлені статтями 237- 239 КАС України.