розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Дніпрококс" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2009 року у справі № 2-а-4258/8 за позовом відкритого акціонерного товариства "Дніпрококс" до Державної інспекції з енергозбереження в особі Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області про скасування постанови, -

У травні 2008 року відкрите акціонерне товариство "Дніпрококс" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про скасування постанови територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області № 18-5/3.22-19 від 31 березня 2008 року про застосування економічних заходів за нераціональне (неефективне) використання паливно-енергетичних ресурсів.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2008 року у задоволенні адміністративного позову відкритого акціонерного товариства "Дніпрококс" відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2009 року апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства

Справа № К-17854/09 Доповідач: Леонтович К.Г.

"Дніпрококс" залишена без задоволення, а постанова Дніпропетровського

окружного адміністративного суду від 18 грудня 2008 року –без змін.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відкрите акціонерне товариство "Дніпрококс" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що згідно Наказу ДІзЕ від 20.11.2007 року № 234 в березні місяці 2008р. проведена планова перевірка щодо використання ВАТ "Дніпрококс" паливно-енергетичних ресурсів в 2006-2007 роках, за результатами якої 31.03.2008 року складений Акт № 18-5/3.21-23, в якому зафіксовані виявлені порушення чинного законодавства, а також перевитрати паливно-енергетичних ресурсів, а саме: перевитрати теплоенергії за рахунок неповернення конденсату; перевитрати теплоенергії за рахунок систематичних прямих втрат тепло енергії спричинених недостатньої теплоізоляції паропроводів; перевитратами активної електроенергії при роботі компресора № 2 з низьким КПД; перевитратами електроенергії за рахунок перевищення норм питомих витрат електроенергії на виробництво коксу .

За результатами перевірки ВАТ "Дніпрококс" винесена постанова № 18-5/3.22-19 від 31.03.2008 року про застосування економічних заходів за нераціональне (неефективне) використання паливно-енергетичних ресурсів на загальну суму 889455грн. 44коп.

Підставою застосування економічних заходів є Постанова Кабінету Міністрів України № 699 від 02.09.1993 року (699-93-п) "Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві".

Судами також встановлено, що відповідно розділу 3 пункту 9 Акту позивачем надано розрахунки по перевитратам теплоти від неповернення конденсату. Надана формула розрахунку з посиланням згідно "Методики визначення нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів", затвердженої наказом НАЕР від 13.12.2006 року № 89. Розписані значення кожної величини формули. Цифрові дані в формулу взяті згідного Довідки підприємства № 4 Теплоенергія", яка підписана відповідними посадовими особами та завірена печаткою підприємства, що спростовує посилання позивача на відсутність в акті розрахунків, по яких нараховані економічні заходи.

Перевитрати теплоенергії в зв'язку з неповернення конденсату - це порушення технологічної дисципліни. Наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 року № 71 (z0197-07) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.03.07 року за № 197/13464 (z0197-07) "Про затвердження Правил технологічної експлуатації теплових установок і мереж", п-5.2,7 яких передбачає: керівники підприємств, особи, відповідальні за загальний стан теплового господарства повинні забезпечити дотримання встановлених договором про користування теплової енергії гідравлічних і теплових режимів, норм якості на кількісний конденсат, що повертається до джерел теплопостачання".

Також, виявлені перевитрати теплоенергії через недотримання технологічної дисципліни з причиненої недостатності теплоізоляції паропроводів, які зафіксовані приладом контрольно-оптичним пірометром Poke Therm 31 № 22001725 та підтвердженої актом інструментальних вимірювань № 3 від 27.08.08 року підписаних інженером та відповідальним представником позивача. Перевитратами активної електроенергії при роботі компресора № 2 типу 2ВМ-1055-63 з низьким КПД підтверджено актом № 2 від 21.03.08р. виконання інструментальних вимірів.

Всі викладені порушення підпадають під дію Постанови Кабінету Міністрів України № 699 від 02.09.1993 року (699-93-п) "Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві".

Пункт 2 зазначеної Постанови визначає, що за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного його використання, виявлені органами Державної інспекції з енергозбереження, сплачується підвищена плата.

Крім того, відповідачем виявлені недотримання норм питомих витрат, а саме перевитрати електроенергії за рахунок перевищення норм питомих витрат електроенергії на виробництво коксу відповідно до загальних виробничих норм витрат палива, теплової енергії, затверджених НАЕР від 10.08.2007р.

Згідно ст. 11 Закону України "Про енергозбереження" застосовані економічні заходи, які передбачають зведення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів, у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів, щодо витрат встановлених стандартами. Відповідно до абзацу 2 ст.20 вказаного Закону на період до введення в дію систем енергетичних стандартів допускається застосування прогресивних норм і нормативів витрат паливно-енергетичних ресурсів, тобто двох різних правових понять - прогресивних норм і нормативів витрат ПЕР.

Відповідно до абзацу 1 ст.20 Закону норми і нормативи витрат паливно-енергетичних ресурсів в обов'язковому порядку включаються в енергетичні паспорти обладнання, режимні карти, технологічні інструкції та інструкції з експлуатації, а також у технічні умови та паспорти на всі види машин і механізмів, що споживають паливно-енергетичні ресурси, а тому перевищення норм питомих витрат ПЕР є порушенням технологічної дисципліни, передбаченим вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.1993р. № 699 (699-93-п) "Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві".

За перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, викликаних недотриманням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картками, відсутність теплоізоляційного устаткування систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження Державної інспекції з енергозбереження.

Статтею 11 Закону України "Про енергозбереження" передбачені економічні заходи для забезпечення енергозбереження. Відповідно до вказаної норми Закону, плата у вигляді надбавок на економічні санкції визначені законодавством, як самостійні види економічних заходів, які розрізняються своєю правовою природою та підставами застосування.

Зокрема, відповідно п."е"ст. 11 Закону України "Про енергозбереження" економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін і тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.

Відповідно до п.15 "Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів неефективного використання" рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів приймається відповідно до законодавства України на підставі акта перевірки підприємства, складеного інспектором і оформлюється постановою про сплату підвищеної плати

Згідно п.16 "Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів неефективного використання" підприємство повинне внести підвищену плату протягом 30 днів з дня винесення постанови про її застосування.

Відповідно до пункту 4 "Положення про територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області" затвердженого Державною інспекцією з енергозбереження від 08.10.07 року №211, територіальне управління інспекції має право складати акти перевірок та видавати обов'язкові для виконання приписи стосовно усунення порушення норм законодавства у сфері енергозбереження під час видобування, переробки, виробництва, транспортування, зберігання, споживання паливно-енергетичних ресурсів; застосовувати до підприємств, установ та організацій підвищену плату за неефективне (нераціональне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, відповідно до діючого законодавства України та нормативно-правових актів. Закон України "Про енергозбереження" (74/94-ВР) визначає "нераціональне (неефективне) використання паливно-енергетичних ресурсів" як прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів (далі —ПЕР), їх марнотратне витрачання та використання паливно-енергетичних ресурсів понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення в дію системи стандартів - нормами питомих витрат палива та енергії, та при цьому визначає поняття кожного з вказаних видів нераціонального (неефективного) використання ПЕР:

- прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів - втрата паливно-енергетичних ресурсів поза технологічними процесами (вид нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів);

- марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів - систематичне, без виробничої потреби, не зумовлене вимогами технічної безпеки недовантаження або використання на холостому ходу електродвигунів, електропечей та іншого електро- і тепло

устаткування; систематична втрата стисненого повітря, води і тепла, спричинена несправністю арматури, трубопроводів, теплоізоляції трубопроводів, речей і тепловикористовуючого устаткування; недотримання вимог нормативної та проектної документації щодо теплоізоляції споруд та інженерних об'єктів, яке призводить до зниження

теплового опору огороджувальних конструкцій, вікон, дверей в опалювальний сезон (вид нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів);

та визначає, що "норми питомих витрат палива та енергії" - це регламентована величина питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів для даного виробництва, процесу, даної продукції, роботи, послуги.

Відповідно до статті 11 Закон України "Про енергозбереження" встановлені, зокрема, наступні економічні заходи для забезпечення енергозбереження, які передбачають:

є) введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами;

є) застосування економічних санкцій за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих.

Отже, встановлені два види заходів введення плати у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами та економічні санкції за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих.

Статтею 17 вказаного Закону передбачено, що економічні санкції накладаються на юридичних та фізичних осіб за:

а) марнотратне витрачання та прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів;

б) несвоєчасне проведення експертного обстеження використання паливно - енергетичних ресурсів, за їх споживання понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення системи стандартів у дію –нормами питомих витрат енергоресурсів, а також за невідповідність показників когенераційних установок кваліфікаційним показникам.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві" від 2 вересня 1993 року № 699 (699-93-п) затверджені "Розміри плати за газ, що тимчасово споживається на виробничі потреби понад встановлені середньодобові норми, а також у разі неефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів підприємствами (електростанціями)", згідно розділу II "Плата за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у разі неефективного їх використання" встановлено, що за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного його використання, виявлені органами Державної інспекції з енергозбереження, сплачується підвищена плата.

Якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картами, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження підприємства Державною інспекцією з енергозбереження.

Відповідно до пункту 9 "Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання", затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04 серпня 2000 року № 64 (z0653-00) , обсяги марнотратного споживання і прямих втрат ПЕР визначаються у перерахунку на річне споживання або на період від виникнення до виявлення порушення, крім випадків, які підтверджуються документально відповідно до додатків 5 і 1 7 Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 року № 623 (623-93-п) . Обсяг цих втрат визначається незалежно від стану виконання підприємством встановлених норм питомих витрат енергоресурсів.

Виходячи з вищенаведеного, судами першої та апеляційної інстанції зроблені вірні висновки, що Державна інспекція з енергозбереження правомірно застосувала до ВАТ "Дніпрококс" правову норму п."е" ст. 11 Закону України "Про енергозбереження".

Отже, застосована до позивача плата є економічною санкцією у формі плати за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у разі неефективного їх використання, яка розраховується у двократному розмірі встановленої на ПЕР ціни за річний обсяг перевитрат таких ПЕР.

Колегія суддів зазначає, що постанова № 18-5/3.22-19 від 31 березня 2008 року застосована у зв’язку з нераціональним використанням газу та інших паливно-енергетичних ресурсів.

Крім того, колегія суддів зазначає, що вищезазначена Методика носить нормативно-технічний характер і не підлягає державній реєстрації у Міністерстві юстиції України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного та обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.