розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Краснодонського Управління праці та соціального захисту населення про стягнення суми,-

Рішенням Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 11 січня 2005 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено за необґрунтованістю позовних вимог.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 17 березня 2005 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції, ОСОБА_6 подав касаційну скаргу в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права просить їх скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_6 є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, відноситься до 2-ї категорії, і йому відповідно до вимог ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"№ 796-ХП від 28.02.1991 року, підлягають виплаті одноразові щорічні компенсації на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних розмірів заробітної плати, встановленої на момент її виплати.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що ст. 62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали наслідок Чорнобильської катастрофи"визначає, що роз’яснення порядку застосування цього Закону (796-12) проводиться у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання.

Судова колегія не погоджується з доводами судів першої та апеляційної інстанції, тому що встановлений ще в 1996 році постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996р. (836-96-п) розмір щорічної допомоги на оздоровлення протягом тривалих не змінювався і не відповідає розміру, встановленому іншими законами України. Зокрема, розмір мінімальної заробітної плати, згідно із Законом України про Державний бюджет регулярно зростав кожний наступний рік. При цьому, вказані закони не містили обмежень щодо застосування статті 48 Закону № 796-ХІІ. Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме стаття 48 Закону № 796-ХІІ та стаття 1 Закону № 372-ІV, а не постанови Кабінету Міністрів України № 836 (836-96-п) , 562 (562-2005-п) .

Разом з тим, вимоги позивача, щодо стягнення з управління праці та соціального захисту населення Краснодонської районної державної адміністрації Луганської області заборгованості по допомозі на оздоровлення за 1996- 2002 роки задоволенню не підлягають, оскільки виплату щорічної допомоги на оздоровлення хоча і здійснюють органи соціального захисту населення, але починаючи тільки з 29 жовтня 2003 року, відповідно до п.2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою КМУ від 04.03.2002 року №256 (256-2002-п) . Таким чином в цій частині позивач пред’явив позовні вимоги до неналежного відповідача по справі, тому в частині стягнення з відповідача щорічної допомоги на оздоровлення за 1996-2002 роки колегія суддів вважає за необхідне відмовити.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позовні вимоги за 2003 рік необхідно задовольнити відповідно до ст..48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , з урахуванням отриманої суми за 2003 рік.

Керуючись статтею 222, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 11 січня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 17 травня 2005 року –скасувати.

Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Краснодонської районної державної адміністрації Луганської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_6 недоотриману суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2003 рік відповідно до ст..48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) .