Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої - судді Леонтович К.Г.,

суддів: Фадєєвої Н.М., Васильченко Н.В., Кравченко О.О., Матолича С.В.,

при секретарі: Капустинському М.В.

за участю представника Прокуратури України Атаєвої Д.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою заступника прокурора Івано-Франківської області на постанову господарського суду Івано-Франківської області від 20 червня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду 12 вересня 2006 року по справі за позовом Долинського міжрайонного прокурора Івано-Франківської області в інтересах Долинського районного центру зайнятості до ДП "ДОЛ-Хліб" ВАТ "Долинський хлібокомбінат" про стягнення страхових внесків на випадок безробіття в розмірі 1112, 78 грн., -

У квітні 2006 р. Долинськоий міжрайонного прокурор Івано-Франківської області в інтересах Долинського районного центру зайнятості звернувся в суд з позовом до ДП "ДОЛ-Хліб" ВАТ "Долинський хлібокомбінат" про стягнення страхових внесків на користь Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в розмірі 1112, 78 грн., мотивуючи позовні вимоги несплатою відповідачем вказаної суми страхових внесків

Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 20 червня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду 12 вересня 2006 року, в заявленому позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції заступник прокурора Івано-Франківської області звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, а справу направити на новий судовий розгляд.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач, був зареєстрований як платник страхових внесків. Перевіркою, проведеною Центром зайнятості, встановлена несплата страхових внесків за 1 квартал 2005 р. та донараховано недоплачених внесків в розмірі 1112,78 грн.. Відповідач являвся платником єдиного податку і страхові внески у вказаній сумі до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття не сплачував.

Суди першої та апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позову посилалися на ті обставини, що відповідача у складі єдиного податку сплачував відповідні страхові внески, тому відповідно до ст.1 Закону України "Про вирішення питання щодо заборгованості суб’єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв’язку з не перерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року -1 кварталу 2005 року" суми внесків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття суб’єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, які були сплачені ними в складі податків згідно з чинним законодавством України протягом 2004 року – І кварталу 2005 року, але не були зараховані на їх особові рахунки в цих фондах у зв’язку з діючого на той час Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 23 грудня 2004 року (2285-15) N 2285-1У ( 2285-15 ), не вважаються заборгованістю.

Колегія Вищого адміністративного суду не погоджується з наведеними висновками судів першої та апеляційної інстанції. Оскільки в наведеному Законі йде мова про сплачені податки але не зараховані Державним казначейством України суми внесків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року -1 кварталу 2005 року. ДП "ДОЛ-Хліб" ВАТ "Волинський хлібокомбінат" взагалі не сплачував страхові внески до Фонду соціального страхування на випадок безробіття, тому вказаний Закон до спірних правовідносин не може застосовуватися.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (1533-14) відповідач, незалежно від того яку систему оподаткування обрав, зобов’язаний сплачувати страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. Заявлений позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

При встановленні наведених фактів судами першої та апеляційної інстанцій порушені норми матеріального та процесуального права, які призвели до необґрунтованого прийняття рішення, а тому постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, як незаконні.

Згідно ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

До Вищого Адміністративного Суду України надійшла заява від Долинського районного центру зайнятості Івано-Франківської області, в інтересах якого прокурором подавався позов, про закриття провадження у справі на підставі ст. 157 КАС України у зв’язку з ліквідацією відповідача по справі.

Згідно з п. 5 ч, 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Заявником надана суду належно завірена копія реєстраційної картки від 25.11.2007 р., згідно якої відносно дочірнього підприємства "Дол-Хліб" ТОВ "Долинський хлібокомбінат" проведена державна реєстрація про припинення юридичної особи за рішенням господарського суду щодо визнання юридичної особи банкрутом. В даному випадку відповідач на час розгляду касаційної скарги припинив діяльність як юридична особа і згідно п.5 ч.1 ст. 157 КАС України провадження у справі підлягає закриттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та і апеляційної інстанцій в касаційному порядку і закриває провадження у справі з підстав, передбачених ст. 176 КАС України.

Виходячи з наведеного касаційна скарга підлягає частковому задоволенню із скасуванням постанови суду першої інстанції і ухвали суду апеляційної інстанції та закриттям провадження по справі.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 157, ст. ст. 220, 221, 223, ч. 1 ст. 228, ст.ст. 230,231, Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

Касаційну скаргу заступника прокурора Івано-Франківської області задовольнити частково.

Постанову господарського суду Івано-Франківської області від 20 червня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду 12 вересня 2006 року скасувати.

Провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.