розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Державного підприємства "Виробниче об’єднання "Київський радіозавод" на постанову Господарського суду м. Києва від 05 вересня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2006 року у справі №41/192-А за позовом Державного підприємства "Виробниче об’єднання "Київський радіозавод" до Київської міської ради, треті особи – Українська спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельна виробнича корпорація "Укрреставрація", Київське міське головне управління земельних ресурсів, ВАТ "Київський радіозавод", про визнання рішення міської ради частково недійсним, -

ДП "Виробниче об’єднання "Київський радіозавод" звернулось до суду з позовом до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації про визнання недійсними пунктів 49 та 61 рішення Київської міської ради від 24 квітня 2003 року №411/571 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею".

Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що на підставі рішень виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 23.11.1954р. № 1935 та від 24.08.1954р. № 1402 підприємству П/С 244, яке в послідуючому було перейменовано у виробниче об’єднання "Київський радіозавод" П/С а7968, було відведено земельну ділянку по Старо-Бориспільському шосе №10 для будівництва клубу та парку. Міська рада спірним рішенням частину цієї земельної ділянки з порушенням вимог чинного законодавства, прав та інтересів позивача, відвела Українській спеціальній науково-реставраційній проектно-будівельній виробничій корпорації "Укрреставрація". Зазначена земельна ділянка у позивача у передбаченому ст.ст. 149, 151 Земельного кодексу України порядку не вилучалась.

Господарським судом м. Києва залучено до участі в справі в якості третіх осіб Українську спеціальну науково-реставраційну проектно-будівельну виробничу корпорацію "Укрреставрація", Київське міське головне управління земельних ресурсів, ВАТ "Київський радіозавод".

Ухвалою цього ж суду від 14.03.2006р. закрито провадження у справі відносно Київської міської державної адміністрації.

Постановою Господарського суду м. Києва від 05 вересня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2006 року, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі ДП "Виробниче об’єднання "Київський радіозавод" просить скасувати зазначені судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд до Господарського суду м. Києва, посилаючись на те, що судами попередніх інстанцій дано неправильну правову оцінку дійсним обставинам справи та невірно застосовано норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

В запереченнях на касаційну скаргу Українська спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельна виробнича корпорація "Укрреставрація" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення, як законні та обґрунтовані, без змін.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно п.1 ч.1ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу. Конституцією України (254к/96-ВР) , Земельним кодексом України (2768-14) та іншими нормативно-правовими актами Держава делегувала органам місцевого самоврядування та органам виконавчої влади розпорядження землями відповідних територіальних громад, землями комунальної чи державної власності, та делегувала їм вирішення у встановленому законом порядку інших питань в галузі земельних відносин.

Отже, в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України спір, який виник між сторонами по даній справі, є публічно-правовим, тому касаційна скарга інстанційно підсудна Вищому адміністративному суду України.

Відмовляючи в задоволенні позову суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що позивачем не надано доказів того, що він є правонаступником Державного союзного заводу П/С 244, якому і було першопочатково в 1954 році відведено земельну ділянку під будівництво клубу в Дарницькому районі, а також тим, що позивачем не надано документів, які б підтверджували його право власності чи право користування спірними земельними ділянками.

Однак, такий висновок суду є передчасним .

З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 24.08.1954р. №1402 було відведено Державному Союзному заводу П/С №244 земельну ділянку для будівництва клубу за адресою: Старо-Бориспільське шосе, 10 в Дарницькому район м. Києва, а рішенням виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 23.11.1954р. №1935 було відведено Державному Союзному заводу П/С 244 земельну ділянку для будівництва двоповерхової їдальні за адресою: Старо-Бориспільське шосе, 12 в Дарницькому район м. Києва.

Пунктом 61 рішення Київської міської ради від 24 квітня 2003 року №411/571 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" припинено право користування Державного Союзного заводу П/С 244 частиною земель, відведених йому відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 24.08.1954р. № 1402 "Про відвід заводу П/С 244 земельної ділянки під будівництво клубу в Дарницькому районі" площею 0,74 га та віднесено їх до земель запасу житлової та громадської забудови, та цим же пунктом рішення міською радою затверджено проект відведення зазначеної земельної ділянки Українській спеціальній науково-реставраційній проектно-будівельній виробничій корпорація "Укрреставрація" і передано цій організації зазначену земельну ділянку в оренду строком на 5 років для будівництва житлового будинку на вул. Бориспільській, 12 у Дарницькому районі м. Києва.

Пунктом 49 рішення Київської міської ради від 24.04.2003 р. №411/571 (ra0411023-03) затверджено проект відведення земельної ділянки Українській спеціальній науково-реставраційній проектно-будівельній виробничій корпорація "Укрреставрація" для будівництва житлового будинку на вул. Бориспільській, 6 у Дарницькому районі м. Києва, та цим же пунктом рішення міської ради названій організації передано в оренду строком на 5 років земельну ділянку площею 0,57 га для будівництва житлового будинку.

Вирішуючи спір судами попередніх інстанцій не було взято до уваги, що (як зазначено в інформаційній довідці про створення та реструктуризацію Виробничого об’єднання "Київський радіозавод") наказом Міністра загального машинобудування СРСР від 04.08.1966р. №160 підприємство П/С 244 було перетворено в Державне підприємство "Київський радіозавод" закрита назва якого П/С А7968, а в послідуючому наказом Міністра загального машинобудування СРСР від 03.09.1976р. №321-С Державне підприємство "Київський радіозавод" було перетворено у Виробниче об’єднання "Київський радіозавод" П/С А7968 (т.1, а.с.26).

Згідно Статуту Державного підприємства "Виробниче об’єднання "Київський радіозавод", дане підприємство позивача було засноване на державній власності і підпорядковувалося Міністерству машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України (т.1, а.с.49).

Окрім того, Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 29.05.1996 р. №569 "Про реорганізацію Державного підприємства "Виробниче об’єднання "Київський радіозавод".

Пунктом 3 Протоколу засідання галузевої комісії Мінмашпрому України від 27.03.1997р. №6, Виробничому об’єднанню "Київський радіозавод" передано будинок культури (т.2, а.с.53-54).

Отже, на час прийняття Київською міською радою спірного рішення від 24.04.2003р. №411/571 Державний Союзний завод П/С 244 не існував.

Незважаючи на це Київська міська рада у спірному рішенні вказала про вилучення землі у неіснуючого підприємства, чому суди не дали належну оцінку.

Крім того, суди попередніх інстанцій не з’ясували, за ким у Державному земельному кадастрі станом на 23.04.2003р., тобто до прийняття міською радою спірного рішення, була зареєстрована зазначена у спірному рішенні земельна ділянка.

Отже судом не спростовано доводи позивача стосовно того, що саме у нього спірним рішенням Київської міської ради від 24.04.2003р. №411/571 (ra0411023-03) було фактично вилучено земельну ділянку.

Не можна визнати правильним висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, що у зв’язку з ненаданням позивачем документів в підтвердження його права користування спірними земельними ділянками по вул. Бориспільській, №12 та №6, оспорюване рішення міської ради про передачу Українській спеціальній науково-реставраційній проектно-будівельній виробничій корпорація "Укрреставрація" цих земельних ділянок під забудову є законним.

При цьому суди не звернули уваги на те, що пунктом 6 Перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) фізичним і юридичним особам надавався строк до 1 січня 2008 року для переоформлення у встановленому порядку права на землю.

Відповідно до пунктів 2, 10 ст. 149 Земельного кодексу України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів, а у разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується у судовому порядку.

У зв’язку з цим слід зазначити, що до матеріалів справи долучено лист Державного підприємства "Київський радіозавод" Національного космічного агентства України за №113/700 від 17.02.2003р. (ідентифікаційний код підприємства 30722314) за підписом директора Сторожук М.К. на ім’я голови Київської міської ради про надання згоди на припинення права користування частиною земельної ділянки площею 0,74га за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 12 (т.1 а.с.155).

Однак, позивачем у справі є Державне підприємство "Виробниче об’єднання "Київський радіозавод" Міністерства промислової політики України (ідентифікаційний код підприємства 14308210).

Так, згідно Указу Президента України від 25.07.1997р. Міністерство промислової політики України утворено на базі Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України та Міністерства промисловості України.

Отже, підприємство позивача підпорядковується правонаступнику Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України, а саме Міністерству промислової політики України

Судом не встановлено, до якої категорії земель належить спірна земельна ділянка, зокрема, не перевірені доводи позивача щодо розміщення на спірній земельній ділянці парку, та окрім того судом не з’ясовано, чи до прийняття міською радою спірного рішення вирішувалося питання про зміну цільового призначення землі під зеленими насадженнями і переведення її до земель житлової забудови, хоча дані обставини мають суттєве значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Зазначені обставини відповідно до ч.2 ст. 227 КАС України є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Державного підприємства "Виробниче об’єднання "Київський радіозавод" задовольнити частково.

Скасувати постанову Господарського суду м. Києва від 05 вересня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2006 року, а справу направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.