Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Луганська (надалі - позивач, ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська) звернулась до господарського суду Луганської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (надалі - відповідач, СПД ФО ОСОБА_1), третя особа без самостійних вимог на предмет спору Державний реєстратор Управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради, про визнання недійсним правочину щодо проведення державної реєстрації суб'єкту підприємницької діяльності СПД ФО ОСОБА_1 від 15.02.2005р., припинення підприємницької діяльності СПД ФО ОСОБА_1, зобов'язання ЛФ АБ "Брокбізнесбанк" зупинити видаткові операції СПД ФО ОСОБА_1

Постановою господарського суду Луганської області (суддя Мінська Т.М.) від 14.08.2006р., яка залишена без змін ухвалою Луганського апеляційного господарського суду (судова колегія у складі: головуючий: Перлова Д.Ю., судді: Бородіна Л.І., Журавльова Л.І.) від 06.11.2006р. у справі № 10/494пн-ад позов задоволено частково, припинено підприємницьку діяльність Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, в частині вимог про визнання недійсним правочину щодо державної реєстрації фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 та в частині вимог про зобов'язання ЛФ АБ "Брокбізнесбанк" зупинити видаткові операції реєстрації фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у позові відмовлено.

Вказані судові рішення мотивовано тим, що вимога позивача про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця повністю відповідає умовам застосування п. 2 ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", а тому є обгрунтованою та підлягає задоволенню В задоволені вимоги про зобов'язання ЛФ АБ "Брокбізнесбанк" зупинити видаткові операції СПД ФО ОСОБА_1 відмовлено у зв'язку із виключенням статті, якою позивач обгрунтовує власні твердження. В частині вимог про визнання недійсним правочину щодо державної реєстрації СПД ФО ОСОБА_1 від 15.02.2005р. у позові відмовлено за безпідставністю та необгрунтованістю таких вимог.

ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська, не погоджуючись із судовими рішеннями господарських судів першої та апеляційної інстанцій, з підстав порушення останніми, при їх прийнятті норм матеріального та процесуального права, звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення господарських судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заперечень на вказану касаційну скаргу від відповідача до адміністративного суду касаційної інстанції не надійшло.

Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне:

15.02.2005р. державним реєстратором у виконавчому комітеті Луганської міської ради проведено державну реєстрацію та до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців України внесено запис про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, реєстраційний номер 2 382 000 0000 004759. (Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця № 651090 серія В00).

15.03.2005р. ОСОБА_1 взятий на облік ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська платником податків (довідка №230 від 15.03.2005р., а.с. 10).

Актом від 12.05.2006р. встановлено, що СПД ФО ОСОБА_1 за юридичною адресою: АДРЕСА_1, не знаходиться (а.с. 9).

Крім того, у ході розгляду справи встановлено, що згідно даних позивача, станом на 01.08.2006р., остання податкова декларація про отримані доходи СПД ФО ОСОБА_1 до ДПІ у Жовтневому районі надана 17.03.2005р. (а.с.24).

Належним чином засвідчені копії вказаних документів наявні в матеріалах справи.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, а саме.

Згідно п. 2 ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є:

- визнання фізичної особи - підприємцю банкрутом:

- провадження нею підприємницької діяльності, що заборонена законом:

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Таким чином, оскільки у ході розгляду справи, про що зазначалось вище, встановлено не подання відповідачем до податкового органу податкових декларацій строком більше 1 року, то судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується із висновком господарських судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для застосування нормативного припису п. 2 ст. 46 вказаного вище закону.

Також, господарськими судами першої та апеляційної інстанцій правомірно відмовлено у задоволені вимоги позивача про зобов'язання ЛФ АБ "Брокбізнесанк", зупинити видаткові операції СПД ФО ОСОБА_1, оскільки ст. 243 Господарського кодексу України, якою обгрунтована така позовна вимога, виключена на підставі Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів щодо виконання судових рішень" від 15.03.2006р. (3541-15) № 3541, що набрав законної сили з 14.04.2006р.

Обгрунтованими є й висновок господарського суду апеляційної інстанції щодо підсудності господарським судам як адміністративним судам, в силу п. 6 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , спору щодо визнання недійсним правочину щодо державної реєстрації фізичної особи ОСОБА_1 у якості фізичної особи-підприємця.

Господарським судом апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин, у задоволенні даної вимоги було відмовлено з причин безпідставності та необгрунтованості останньої.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що Луганським апеляційним господарським судом постановлено правильні висновки щодо застосування норм матеріального права для вирішення спірних правовідносин по суті та із дотримання вимог процесуального закону.

Частиною другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Мотивація та докази, надані у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію господарського суду першої та апеляційної інстанцій.

Таким чином, судова колегія Вищого адміністративного суду України підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі № 10/494пн-ад господарський суд апеляційної інстанцій дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми процесуального права.

За таких обставин, касаційна скарга ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду Луганської області від 14.08.2006р. та ухвала Луганського апеляційного господарського суду від 06.11.2006р. у справі № 10/494пн-ад - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 221-1 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська на постанову Господарського суду Луганської області від 14.08.2006р. та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 06.11.2006р. у справі № 10/494пн-ад залишити без задоволення.

2. Постанову Господарського суду Луганської області від 14.08.2006р. та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 06.11.2006р. у справі № 10/494пн-ад залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.