розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Херсонської області від 01 лютого 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду (далі-УПФ) України в місті Каховка та Каховському районі Херсонської області про перерахунок призначеної пенсії,-

У травні 2006 рокуОСОБА_1 звернувся до Каховського міськрайонного суду Херсонської області з позовом до УПФ України в місті Каховка та Каховському районі Херсонської області про перерахунок призначеної пенсії.

Посилається на те, що є учасником бойових дій. 13.11.2002р. йому призначене довічне пенсійне забезпечення згідно ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру". Вважає, що за три останні роки відповідачем невірно нарахована йому пенсія, тому просить суд:

- зобов'язати УПФ України в місті Каховка та Каховському районі Херсонської області здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії в відповідності до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції від 22.10.93р. №3551-ХІІ, в період з 01.02.2004р. по 01.06.2006р.;

- стягнути з УПФ України в місті Каховка та Каховському районі Херсонської області перераховану та невиплачену пенсію в період з 01.02.2004р. по 01.06.2006р. в сумі 9694,65грн.;

- зобов'язати УПФ України в місті Каховка та Каховському районі Херсонської області виплачувати пенсію, як учаснику бойових дій шляхом її підвищення в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком.

Згодом позивач уточнив свої позовні вимоги, зменшив суму виплат до 8734,03грн. у зв'язку з тим, що при складанні адміністративного позову у розрахунку зробив помилку та просить суд:

- стягнути з УПФ України в місті Каховка та Каховському районі Херсонської області невиплачену пенсію в період з 01.02.2004р. по 01.06.2006р. в сумі 8734,03грн.;

Постановою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 03.11.2006р. позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі. Стягнуто з УПФ України в місті Каховка та Каховському районі Херсонської області невиплачену пенсію в період з 01.02.2004р. по 01.06.2006р. в сумі 8734,03грн. Зобов'язано УПФ України в місті Каховка та Каховському районі Херсонської області виплачуватиОСОБА_1 з 03.01.2006р. пенсію, як учаснику бойових дій шляхом її підвищення в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком.

Постановою апеляційного суду Херсонської області від 01.02.2007р. вищезазначену постанову Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 03.11.2006р. скасовано, постановлено нову, якою відмовлено Бойку І.О. у задоволенні позову.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду апеляційної інстанції,ОСОБА_1 20.02.2007р. подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову апеляційного суду Херсонської області від 01.02.2007р., залишити в силі постанову Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 03.11.2006р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.05.2008р. касаційна скарга була прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

УПФ України в місті Каховка та Каховському районі Херсонської області надало заперечення на касаційну скаргу, просило відмовити в задоволенні касаційної скарги, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - залишити без змін, оскільки воно постановлене при додержанні норм права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1. підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно ч.1 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку.

Частиною 5 вказаної статті визначено, що до 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 цього Закону, в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.

Відповідно до п.2 ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-IV від 22.10.1993р. учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього СРСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього СРСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів). Перелік таких держав, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.2 ст. 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього СРСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни.

За правилами ст.17 вищезазначеного Закону України фінансування витрат пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Відповідно до ст.12 Закону України (в редакції, що діяла до 01.07. 2006р.) "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються в розмірі 150 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 22 Конституції України звуження змісту та обсягу гарантованого ст.2 ч. 5 Закону права позивача шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається.

З матеріалів справи вбачається, щоОСОБА_1 є учасником бойових дій відповідно до ст.6 Закону України "Про статус ветеранів війни", що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, виданим Іванівським райвійськоматом від 27.10.1997р. З 01.02.2004р. знаходиться на обліку в УПФ України в місті Каховка та Каховському районі Херсонської області, як отримувач пенсії за вислугою років згідно з Законом України "Про прокуратуру" (1789-12) .

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачемОСОБА_1 нараховується пенсія у відповідності до ст. 50 Закону України "Про прокуратуру" та постановами Кабінету Міністрів України №831 від 26.07.1996р. (831-96-п) , №1686 від 10.11.2000р. (1686-2000-п) , №1 від 03.01.2002р. (1-2002-п) та Законом України №2939-IV від 05.10.2005р. "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (2939-15) з 01.07.2006р.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідно до положень вищевказаних постанов Кабінету Міністрів України, порушуються права позивача на отримання ним пенсії в повному обсязі і в розмірі передбаченого ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції від 22.10.1993р. №3551-IV, оскільки мінімальна пенсія за віком встановлюється законодавством України і у 2004 р. згідно Закону України №1058 від 09.07.2004р. складає 92,45грн., у 2005р. згідно Закону України №2291-IV (2291-15) від 29.12.2004р., а також №2505 - IV (2505-15) від 25.03.2005 р. складає 332 грн. Мінімальні пенсії за віком передбачені Законом України "Про Державний бюджет України" і визначається в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що пенсіїОСОБА_1 виплачуються з порушенням вимог чинного законодавства. Розмір заборгованості складає 8734,03грн., в тому числі за 2004р. - 825грн., за 2005р. - 5976грн., за 2006р. - 2650грн., з врахуванням отриманої пенсії за вказаний період у сумі 716,97грн.

Висновок апеляційного суду про те, що оскількиОСОБА_1 отримує пенсію відповідно до Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) , то розмір мінімальної пенсії за віком для підвищення пенсії складає 16грн.62коп. не ґрунтується на досліджених ним доказах, а тому є хибним.

Виходячи з накладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 03.11.2006р. прийнята відповідно до вимог чинного законодавства і скасована постановою апеляційного суду Херсонської області від 01.02.2007р. помилково.

Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст.ст.220, 222, 226, 231 КАС України (2747-15) , колегія, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову апеляційного суду Херсонської області від 01 лютого 2007 року - скасувати.

Постанову Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 03 листопада 2006 року - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.

Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.